Історія створення навчального закладу

Історія професійної школи в м. Миколаєві сягає другої половини 19 століття, коли  у 1875 році на території ДПТНЗ ’’Миколаївський професійний ліцей’’ було завершено будівництво гуртожитку і 6-класної школи та прийнято туди 120 сиріт. В 1907 році тут хлопці набували професії столярів, кравців, шевців, бляхарів, ковалів, слюсарів, стельмахів та гончарів, а дівчата навчались домашнього господарства. Рівень їх підготовки був достатньо високий, цінувався по всій Галичині аж до Кракова. (’’Миколаївське Придністров’я’’. – Львів, 1993р., видавництво ’’Основа’’ с60).

Саме на цій історичній території 2 грудня 1946 року наказом обласного управління Трудових резервів в місті Миколаєві тоді ще Дрогобицької області було створено школу фабрично-заводського навчання №10, де велась підготовка спеціалістів-будівельників: мулярів, теслярів, штукатурів. Під керівництвом директорів Д.Паталаята, Л.Гур’єва колективу школи вдалося створити хорошу базу для підготовки кваліфікованих спеціалістів -будівельників.

У 1954 році Миколаївська школа ФЗН №10 реорганізована в училище механізації сільського господарства №6, в якому велась підготовка спеціалістів для села: трактористів, комбайнерів. Протягом 1954-1960 років колектив училища неодноразово визнавався кращим серед навчальних закладів області. Досягненню хороших результатів в організації підготовки кваліфікованих робітників служила добросовісна праця інженерно-педагогічних працівників: Вешко Є., Вешко В., Мегельбея А., Хворостяного Б., Погребняк М., Левтєрєвої В., Симанюка М., Харланова В. Очолював цей працездатний і дружній колектив протягом 1955-1965 років Айдаров О.А.

У 1960 році Миколаївське училище механізації сільського господарства №6 було переведено в смт. Меденичі, а в місті Миколаєві створено технічне училище №11, яке поклало початок підготовці кваліфікованих робітників для нафтової і газової промисловості. В 1960-1963 роках переобладнано старі приміщення, де розмістились навчальні кабінети і майстерні.

У 1963 році технічне училище №11, реорганізовано в Миколаївське міське професійно-технічне училище №35, в якому велась підготовка спеціалістів для Міністерства геології. В цей час колективом училища проведена значна робота по створенню належної матеріально-технічної бази: обладнано кабінети та майстерні, змонтовано на території училища бурову установку БУ-75., збудовано бурову вишку ВМ-20/25. Вміле керівництво з боку директорів Жидецького В.В., Голодянка Б.М., Верещинського С.М. творча праця інженерне-педагогічних працівників дозволили Миколаївському МПТУ-35 увійти в число кращих навчальних закладів системи професійно-технічної освіти.

У 1975 році профтехучилище №35 переведено в м. Стрий, а на місці існуючих приміщень в м. Миколаєві відкрито технічне училище №9, де велась підготовка мулярів-штукатурів, екскаваторників, електромонтажників, автослюсарів, столярів. Підготовка робітників велась для базового підприємства – будівельного тресту ’’ Укрзахіднафтогазбуд’’.

Колектив училища приділяв велику увагу створенню належної бази для підготовки кваліфікованих робітників, але приміщення не відповідали зростаючим вимогам.

Перші кроки з будівництва нових приміщень гуртожитку та адміністративного корпусу ( тепер навчальний корпус №2) були зроблені колективом училища під керівництвом Верещинського С.М., який протягом 1974-1980 років очолював навчальний заклад.

У 1980 році директором технічного училище №9 призначено Романишина М.В., з іменем якого пов’язане будівництво нового комплексу на 720 місць. Не перериваючи навчально-виховного процесу інженерно-педагогічні працівники, учні училища допомагали робітникам базового підприємства споруджувати нові приміщення. Швидкими темпами велось будівництво двох гуртожитків, спортивного та актового залів, їдальні, навчального корпусу, адміністративних приміщень, майстерні, басейну та житлового будинку для працівників училища.

У 1984-1986 роках колектив училища добився звання ’’Краще училище Міннафтогазбуду СРСР’’ і нагороджений Дипломом Державного Комітету СРСР професійно-технічної освіти.

З 1985 року учні училища здобувають одночасно середню освіту і професію кваліфікованого робітника за спеціальностями: майстер налагоджувальник з технічного обслуговування машино-тракторного парку, слюсар з ремонту автомобілів, столяр будівельний, електрогазозварник, реставратор художньо-декоративних пофарбувань, кравець легкого літнього одягу, муляр, штукатур, лицювальник-плиточник.

З 2005 року розпочинається нова сторінка навчального закладу, як ДПТНЗ ’’Миколаївський професійний ліцей’’.

Сьогодні Миколаївський професійний ліцей – відомий навчальний заклад системи профтехосвіти Львівщини, окраса Миколаєва, міцна база з підготовки та виховання кваліфікованих робітників для різних галузей народного господарства.

Навчальний заклад проводить підготовку кваліфікованих робітників з таких спеціальностей:

Випускники ліцею – національно-свідомі громадяни держави з міцними теоретичними знаннями та практичними навичками.

В цьому педагогічний колектив бачить основне своє завдання на це направлений навчально-виховний процес в ліцеї.

Водночас життя ліцею – це не лише якісний навчальний процес, а ще й цікаве та корисне дозвілля: художня самодіяльність, гуртки, олімпіади, спортивні секції, креативні виховні заходи, зустрічі, екскурсії, майстер-класи, змагання, конкурси і звичайно перемоги.

Щороку здобувачі освіти ліцею посідають призові та високі місця в конкурсах професійної майстерності в Ⅱ етапі Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, у Міжнародному мовно-літературному конкурсі імені Тараса Шевченка, обласних змаганнях з гри ’’Брейн-ринг’’, в обласних конкурсах художньої самодіяльності серед ПТНЗ області.

Саме з такого розмаїття подій і складається нетлінна історія ліцею.

Мабуть таким і має бути життя сучасного навчального закладу – оснащеним новітніми педагогічними ідеями, наповненим добрими справами, цікавими подіями, хвилюючими зустрічами, мудрими вчинками, щирими переживаннями.