Робота над текстами з домашнього читання на уроках англійської мови

Яріш Ю.Р.
викладач англійської мови

ЗМІСТ

Вступ

1. Домашнє читання в процесі навчання англійської мови.

1.1 Види читання.

1.2 Функції та завдання роботи над текстами з домашнього читання з англійської мови.

2. Робота над текстами з домашнього читання - засіб формування комунікативної компетенції учнів.

2.1 Стратегії формування в учнів мовних компетенцій під час роботи над текстами з домашнього читання.

2.2 Формування компетенції читання та письма під час роботи з текстами з домашнього читання.

2.3 Самостійна робота – провідний засіб під час роботи учнів над текстами з домашнього читання.

2.4 Роль вчителя у заохочуванні дітей працювати над текстами з домашнього читання.

Висновки

ВСТУП

Учні середньої школи вже оволодівають  читанням англійською мовою відповідно до вимог чинної програми та Державного стандарту з іноземних мов. На етапі навчання у професійному навчальному закладі ми також не повинні забувати про читання  як рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який передбачає техніку читання й розуміння того, про що учні читають.  Тому слід зазначити, що читання є також одним із найважливіших видів комунікативно-пізнавальної діяльності людини. Професійна спрямованість навчання передбачає розвиток високої культури читання з метою підготовки учнів. Необхідність досягнення високого рівня професійної компетенції випускників особливо гостро відчувається саме тепер у зв’язку з гуманітаризацією середньої та вищої освіт.

Культура людини значною мірою залежіть від її вміння розуміти літературу. Література справляє естетичний вплив на читача, стимулюючи його творчу здатність пізнавати дійсність, зображену в тексті, що спонукає його до самостійних суджень і висновків, дає можливість для розвитку світогляду, допомагає правильно зорієнтуватися в складному процесі самопізнання.

Читання іноземною мовою як комунікативне вміння та засіб спілкування є найрозповсюдженішим  способом іншомовної комунікації, яким учні професійної освіти мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми та Державного стандарту з іноземних мов.

На сьогоднішній день особливо актуальною стає проблема розвитку  читацької самостійності  учнів під час вивчення англійської мови та потреби реорганізації домашнього  читання оскільки  саме  сформованість навичок самостійної роботи з книжкою є передумова інтелектуального та духовного світу.

Як відомо, духовне відображення будь-якого народу, в тому числі і англійського,  неможливо уявити без живодайного впливу художньої літератури, бо саме література  є одним із активних чинників суспільного  виховання совісті, моралі , загальнолюдських цінностей інтелектуальності.

Треба зауважити, що виникають проблеми оновлення змісту й удосконалення структури роботи над текстами з домашнього читання з англійської мови та їх проведення. Втрату навиків читання англійських текстів в ранньому віці неможливо потім компенсувати в майбутньому. Саме в цьому і полягає актуальність розглядання даної роботи.

Об’єкт – робота над текстами з домашнього читання на уроках англійської мови з учнями першого курсу професійного ліцею.

Предмет роботи – тексти для  домашнього читання з англійської мови.

Мета: з’ясувати шляхи оволодіння учнями навичками самостійної роботи у процесі у процесі роботи над текстами з домашнього читання, належну обізнаність у доступному колі читання і вміння швидко у ньому орієнтуватися, виявити процес формування читацьких інтересів, уподобань і на цій основі забезпечити індивідуалізацію читання у дітей різного рівня розвитку багатогранної, художньої, довідкової, науково-пізнавальної літератури, дитячої періодики, розглянути можливості використання домашнього читання як важливого засобу формування комунікативної компетенції, з’ясувати особливості процесу організації роботи над текстами з домашнього читання на уроках англійської мови , проаналізувати застосування різноманітних методів і форм проведення цієї роботи.

Завдання роботи полягає в: з’ясуванні теоретичної основи навчання іншомовного читання в загальноосвітньому навчальному закладі;

• див пункти плану
• проаналізувати сучасний навчальний процес позакласного читання, з одного боку під керівництвом вчителя, тобто традиційно, а з іншого – за закономірностями процесу формування самостійності школярів без  стороннього впливу;
• перевірити ефективність висунутого припущення за доцільністю систематичного

Розв'язанню поставлених завдань  сприяли такі методи дослідження: наукове спостереження за процесом навчання англійської мови на першому курсі ліцею,  аналіз та вивчення психолого-педагогічної літератури з даної проблеми; вивчення досвіду вчителів і методистів на даному етапі вивчення англійської мови; спостереження за процесом застосування учнями самостійної роботи у процесі позакласного читання; бесіди, з учителями; аналіз одержаних результатів.

1. Домашнє читання в процесі навчання англійської мови.

1.1 Види читання.

Існує багато різних класифікацій видів читання. В основу кожного з них покладені різні принципи. Так, поділяють читання на види за:

▫ психологічними особливостями їх сприйняття:

1. перекладне (коли той, хто вивчає мову для розуміння того, що він читає, має перекладати увесь текст, а не окремі складні для нього місця);
2. безперекладне  (розуміння того, що читаєш) може бути на будь-якому етапі навчання. Для цього текст повинен бути зрозумілим за змістом та формою;
3. аналітичне (читання, при якому увага того, хто читає частково відключається від мовного оформлення тексту, через що читання уповільнюється);
4. синтетичне (навчає розумінню простих текстів без застосування аналізу та перекладу);

▫ кількістю прочитаного: екстенсивне, інтенсивне;

▫ умовами виконання текстів: самостійне, несамостійне; підготовлене,  непідготовлене;

▫ способом читання:  пасивне,  активне;

▫ місцем та часом читання – позакласне, домашнє.

Зупинимося на останньому виді детальніше.

Основне призначення текстів з домашнього читання – отримання інформації з текстів іноземною мовою.

Під терміном домашнє читання можна розуміти  обов’язкове для всіх, хто вивчає мову, додаткове по відношенню до підручника, постійне читання з метою отримання необхідної інформації. Домашнє читання повинно бути постійним, систематичним. Для того, щоб це читання було постійним, воно повинно бути універсальним (хоча постійно може з’являтись проблема з різним рівнем підготовленості учнів). Для цього тексти повинні бути легкими, адаптованими з художньої, науково-популярної літератури.  На старших курсах ліцею, де вивчається мова професійного спілкування, вже можна використовувати тексти загально спеціального або вузькофахового спрямування.  Так само можна підібрати загально спеціальні та вузькофахові тексти для учнів інших спеціальностей.  Необхідно, щоб ці тексти базувалися на вивченому лексичному та граматичному матеріалі.

Систематичне та планомірне домашнє читання є важливим джерелом та засобом збільшення лексичного запасу та розвитку навичок усного мовлення студентів. За характером розуміння – це синтетичне читання, бо мовна форма текстів у цьому випадку не потребує значних розумово-вольових зусиль  для його розкриття, а головна увага спрямована на отримання інформації.

1.2 Функції та завдання роботи над текстами з домашнього читання з англійської мови.

Робота над текстами з домашнього читання  іноземної літератури є невід’ємним та рівнозначним компонентом усього процесу навчання іноземних  мов. Безсумнівно, що інтенсивне читання дає можливість проникнути значній кількості мовних комбінацій, граматичних структур та лексичних словосполук через свідомість студентів за одиницю часу.

Домашнє читання має відіграти головну роль у:

▫   розвитку  вмінь та потреб читання учнів;

▫ формуванні психофізіологічних механізмів читання як діяльності;

▫   удосконаленості мовленнєвих навичок учнів на базі прочитаного.

У процесі навчання іноземній мові читання є одним з основних джерел мовної та соціокультурної інформації. Використання книжок, окремих фахових текстів  для читання дозволяє не тільки перетворити процес вивчення іноземної мови в цікаву, захоплюючу справу, але й допомагає учням ознайомитися з сучасними реаліями країни, мова якої вивчається. Загальнофахові тексти, наприклад, надають учням можливість поглибити свої знання щодо фактів про умови життя тварин та їх  догляд.

Заняття з домашнього читання дуже корисні: по-перше, учень контактує з сучасною мовою, а не умовно-навчальною; по-друге, у нього є можливість виказати свою точку зору та дати оцінку твору, головним діючим героям, фактам та ситуаціям, які викладаються.

Щодо мети  організації домашнього читання, то на сьогодні визначається дві тенденції:

1. читання з метою зрозуміти текст;
2. читання як підготовка до бесіди за матеріалом прочитаного.

Існує точка зору, що домашнє читання з англійської мови повинно бути вправою лише в читанні і що його не треба ускладнювати іншими видами  мовної діяльності (обговорення прочитаного). Таке судження викликає суперечності при розгляді доцільності використання домашнього читання. Тому, ускладнення читання вправами та завданнями – необхідна умова, що мотивує у подальшому мовленнєву діяльність при вивченні англійської мови.

Читаючи текст, людина повторює звуки, букви, слова та граматику іноземної мови, запам’ятовує написання слів, значення словосполучень, а це є головним при удосконаленні знання мови, яка вивчається.

Разом з організацією домашнього читання має значення і зміст  навчального матеріалу, призначеного для читання. Тематика текстів для домашнього читання має, хоча б частково, співпадати з лексичними темами, які вивчаються на цьому етапі. Вивчаючи на практичних заняттях теми «Подорож», «Сільськогосподарські підприємства», «Ссавці» та ін., доцільним  буде для домашнього читання підібрати подібні тексти.  Вибір тексту для домашнього читання не повинен бути випадковим.

2. Робота над текстами з домашнього читання - засіб формування комунікативної компетенції учнів.

У рекомендаціях Ради Європи основною метою навчання іноземних мов є формування комунікативної компетенції, яка складається з мовного, мовленнєвого та соціокультурного компонентів.
Домашнє читання визначається необхідним компонентом процесу вивчення іноземної мови. Важлива роль читання у опануванні іноземною мовою зумовлюється тим, що воно передбачає активну роль читача, яка спрямовується на сприйняття та переробку як мовної, так і змістовної інформації, що її несе у собі художній текст. Процес читання є тим специфічним видом діяльності, який синтезує у собі мимовільне засвоєння мовних явищ у процесі опосередкованої комунікації з письменником, приймання певної інформації, яка міститься у тексті, та емоційно-естетичне сприйняття художнього слова. Робота з художнім текстом розширює світогляд студентів, розвиває логіку, інтелект, пізнавальні інтереси. Вона дозволяє студентам розуміти іноземну мову у її соціально-культурному контексті, вчить бачити її стильову різноманітність, розуміти її експресивний потенціал.

Інформація (фактична, соціокультурна, історична, країнознавча тощо), одержана з текстів для домашнього читання, стимулює самостійність мислення, спонукає до ініціативного мовлення, в якому студенти вчаться відображати свої суб’єктивні погляди, інтереси та життєву позицію. При правильній організації роботи з домашнього читання у студентів формується художній смак, вони вчаться аналізувати та узагальнювати, аргументувати та контраргументувати. Проте у сучасній практиці занять з домашнього читання потенціал художнього тексту використовується недостатньо. Робота з текстом на заняттях з домашнього читання розглядається в основному, як основа для збагачення лексичного запасу студентів та розвитку навичок усного мовлення. Однак саме домашнє читання надає унікальну можливість вивчати іноземну мову у найбільш розвинутій формі її існування, у художньому, авторському тексті, який несе у собі незрівнянне з жодною іншою формою мовної реалізації багатство мовних засобів та соціокультурної інформації. Таким чином, художній текст розглядається як одна з важливих форм комунікації, яка є механізмом становлення індивіда як соціальної особистості.

2.1 Стратегії формування в учнів мовних компетенцій під час роботи над текстами з домашнього читання.

Існує стратегія домашнього читання, яка розглядає навчання адекватного розуміння тексту як цілісної одиниці, а також передбачає формування в учнів мовної компетенції, тобто формування навичок володіння мовним кодом. Основними етапами на цьому шляху є формування лексичної , граматичної та мовленнєвої компетенції з метою уникнення мовних труднощів при розумінні та обговоренні художнього тексту. Крім формування мовної та мовленнєвої компетенції, стратегія роботи над художнім текстом як однією з форм комунікації передбачає формування соціокультурної компетенції. Таким чином, дана технологія передбачає роботу над художнім текстом, яка спрямована на формування всіх складових комунікативної компетенції, домінантною з яких вважається соціокультурний компонент, розвиток навичок та умінь розуміння соціокультурного фону художнього тексту, його проблематики і художньо-стилістичних особливостей, розвиток культури мовлення, навчання сприйняттю іноземної мови у певному жанрово-стильовому і культурологічно-часовому контексті.
Запропонована технологія може бути використана як для аудиторної, так і самостійної роботи, при цьому значний акцент зроблено на завданнях, які спрямовані на самостійне опрацювання та стимулюють процес мислення.
Принциповою особливістю даної технологій є те, що художній текст розглядається не як засіб для розвитку лише мовних та мовленнєвих умінь та навичок, а як форма писемної комунікації. Таким чином, вона спрямована на формування усіх основних компонентів комунікативної компетенції: мовного, мовленнєвого, соціокультурного. В такому розумінні домашнє читання як аспект вивчення іноземної мови замість допоміжного набуває самодостатнього статусу і має власну мету – навчання сприйняття художнього тексту як форми писемної комунікації з притаманними їй мовними та стилістичними ознаками як продукту творчої діяльності письменника, який передає читачеві інформацію у певному соціокультурному контексті й виявляє авторське суб’єктивне відношення до цієї інформації.
Основними етапами формування мовного компонента комунікативної компетенції є формування лексичної та граматичної компетенції. Це досягається за допомогою низки лексичних та граматичних завдань.
Лексичні вправи і завдання є різними за своїм рівнем і спрямованістю. За метою і складністю їх можна поділити на три рівні. Для виконання вправ і завдань першого рівня достатньо знати значення лексичних одиниць. Після вивчення значень лексичних одиниць, що пропонуються, читачеві рекомендується знайти їх у тексті і побачити, як вони використані письменником контекстуально.

Значна увага приділяється традиційно проблемним аспектам англійської лексики: фразовим дієсловам, вживанню прикметників, сталим виразам тощо.

Мета завдань третього рівня – вчити читачів бачити стильову та художньо-експресивну різноманітність англійської лексики і на цій основі формувати власні уміння адекватного використання лексичних одиниць. Пропонується зазначити стильову сферу вживання лексичної одиниці (книжна, нейтральна, розмовна, застаріла лексика), прокоментувати експресивний ефект вживання письменником певних слів та виразів, роль емоційно-оціночних прикметників та прислівників, розкрити авторську імплікацію, засоби створення гумору, іронії тощо.
Лексичні вправи спрямовані також на вирішення конкретних мовних завдань, розвиток лексичного запасу учнів з акцентом на адекватність його вживання, але при цьому вищеназвані цілі досягаються на основі розкриття лексичного потенціалу тексту. Принцип вживання лексичних одиниць у різних контекстуальних оточеннях сприяє тому, щоб якомога повніше розкрити функціональний потенціал лексики, з якою ознайомився читач у процесі читання, в сучасній мові. Учні бачуть, як ця лексика функціонує за межами художнього твору, що сприяє її більш глибокому і активному засвоєнню.
Необхідною складовою роботи з лексикою є підтримання мотивації учня, чому сприяють завдання у формі пазлів, кросвордів, "розірваних слів", завдань на логічне мислення. Сам зміст завдань та формулювання націлюють студента на роботу з текстом.
Коли доцільно, завдання формулюються таким чином, щоб розширити філологічну компетенцію читача та акцентувати його увагу на навчальному смислі того, що він виконує.

Метою навчання мовленнєвої компетенції є розвиток навичок мовлення. Пропонується розвивати їх у монологічній, діалогічній та полілогічній формах мови.
Обговорення починається з питань, націлених на репродукцію подій, відтворення логіки оповідання. Далі відбувається перехід до оціночних питань, які пропонують читачеві проаналізувати дії та висловлювання персонажів, дати їм оцінку, пояснити, які риси характеру розкриває той чи інший вчинок або висловлювання.
Запропоновані завдання націлюють читача на необхідність обґрунтування своїх висновків на основі текстового матеріалу.

2.2 Формування компетенції читання та письма під час роботи з текстами з домашнього читання.

Крім мовної та мовленнєвої компетенції, значна увага приділяється формуванню компетенції читання та письма при роботі над текстами з домашнього читання англійської мови. Формування компетенції читання технологічно поділяється на традиційно визначені етапи: Pre-Reading Activities, Reading Comprehension,   Post-Reading Activities.
Передтекстові завдання спрямовані на мотивування читача, розвиток його прогностичних навичок, підготовку до сприйняття тексту. Вони спираються на певні текстові "сигнали" (заголовок глави, певні цитати з тексту, назви, реакції персонажів), події попередніх глав (читачеві пропонуються декілька варіантів розвитку подій), пропонують студентам висловити своє бачення тієї чи іншої проблеми, спираючись на їхній життєвий досвід.
Завдання на перевірку розуміння прочитаного переслідують дві основні мети: стимулювати студентів до уважного читання тексту і перевірити розуміння змісту в цілому і значення окремих текстових фрагментів зокрема.
Питання на перевірку уваги роблять акцент на певних деталях і формулюються таким чином, щоб читачеві самому було цікаво знайти відповідь, при необхідності повернувшись до тексту.

Розуміння певних фраз та речень із тексту ефективно перевіряється за допомогою тесту на множинний вибір. Виконання цих тестів вимагає від читача уважного, часто кількаразового перечитування текстового фрагменту і роботи з тлумачним словником.
Для перевірки розуміння змісту глав або оповідання в цілому використовуються різні форми визначення правдивості / помилковості запропонованих тверджень.
Іншими видами завдань для перевірки розуміння прочитаного можуть бути: відновлення хронології подій, "упізнавання" персонажів за їхнім описом або висловлюваннями, зіставлення персонажів з подіями тощо.

Технологія формування соціокультурної компетенції спрямована на удосконалення знань та світогляду студентів. Читачеві пропонується висловитися в усній або письмовій формі з проблематики тексту, порівняти свій життєвий досвід з ситуаціями, які описані у тексті, прокоментувати особливості поведінки персонажів у їхньому оточенні. Саме на цьому етапі читач навчається бачити багаторівневість художнього тексту і поступово переходить від поверхневого рівня, рівня подій і фактів, через другий рівень, рівень аналізу та оцінки персонажів і їхніх дій та стосунків, до третього, глибинного рівня авторських імплікацій, авторського стилю і авторського "послання" читачеві. Читач виводиться на рівень розуміння авторського стилю і "механізмів" створення того чи іншого ефекту. Йому пропонується замислитися над авторським ставленням до героїв, подій, висловлювань, шляхами його вираження, прийомами створення гумористичного або іронічного ефекту, пояснити можливі мотиви письменника при використанні певних слів або синтаксичних засобів тощо.
Зазначені вище компоненти являються тими компонентами, які формують комунікативні компетенції учнів під час їх роботи з текстами з домашнього читання. А саме: передтекстові завдання, сам текст, список лексичних одиниць, які пропонуються для активного засвоєння, лексичні вправи, тестові завдання для перевірки розуміння прочитаного та питання та завдання для обговорення та аналізу тексту. Важливою частиною є відомості соціокультурного характеру, до яких відносяться біографія та характеристика творчості письменника, примітки, коментар, покажчики. Вони надають учням інформацію, необхідну для кращого розуміння часового та соціокультурного фону художнього твору, реалій, позиції письменника.

2.3 Самостійна робота – провідний засіб під час роботи учнів над текстами з домашнього читання.

Самостійна робота… Це словосполучення стало таким вживаним і звичним, що у колі вчителів і навіть не вчителів сприймається як термін, зміст поняття якого загальновідомий. А проте це аж ніяк не термін, і в жодному словнику, теоретичній праці до цього часу не визначено, що мається на увазі, коли мова йде про самостійну роботу. Тай не так це легко, як здається на перший погляд, дати визначення, бо що визначати?

Зрозуміти, яке місце займає самостійна робота в процесі домашнього читання? У якій мірі вона ефективніша за інші методи? Чи може вона бути домінуючою на уроках?

При систематичному виконанні самостійної роботи на певному дидактичному рівні якість і стійкість засвоєних учнями знань підвищується, розвиваються пізнавальні інтереси, розумова діяльність, формуються вміння і навички учнів. Самостійна робота учнів робить процес навчання інтенсивнішим та ефективнішим.

На перший погляд здається, що термін "самостійна робота учнів" простий, зрозумілий і не потребує розкриття. Насправді, чи не зрозуміло, що самостійна робота – це робота, яка виконується самими учнями, без допомоги вчителя? Але це визначення настільки суперечливе, що розкриття його змісту потребує всебічного розгляду з боку вчителів, методистів і вчених.

Самостійна робота являє собою невід'ємний елемент процесу навчання. Вона може, повинна і буде провідним засобом на уроках позакласного читання.

Урок позакласного читання – назва умовна. По суті – це керівництво домашнім (не в класі) читанням учнів (на рівні 3 і 4х класів). Але це саме урок, який проводиться у відведений режимом час, до якого школяр повинен виконати певну домашню роботу. Сучасний урок позакласного читання базується з одного боку на традиційних методах навчання – поєднання ліній педагогіки і психології, а з іншого – на проблемному характері сучасного навчання.

Самостійна робота являє собою невід'ємний елемент процесу навчання. Вона може, повинна і буде провідним засобом на уроках позакласного читання. Адже сучасний урок вимагає від вчителя високої педагогічної майстерності, теоретичної підготовленості, наснаги, щедрості душі і серця. Щоб досягнути найвищих результатів при найменшій затраті часу, щоб розвивати і формувати на уроці вміння і навички самостійності, збудити бажання займатися самоосвітою і самовихованням, вчитель повинен чітко визначити і знайти найбільш раціональне місце в навчально-виховному процесі самостійній роботі, як домінуючому засобу ефективності розвитку розумової діяльності учнів. Це допоможе їм більше і глибше втручатися у певні ситуації, вчитися сприймати по-новому, думати у відповідності до конкретного випадку, відчувати, переживати, захоплюватись. Гармонійно вливаючись в загальний навчальний і виховний процес самостійна робота займає певну сходинку в всебічному розвитку дитини, де в піраміді становлення особистості від посереднього, споглядаючого читача і до сформованості його як свідомого читача, зміст і методи знаходяться в неподільній єдності. Необхідно, щоб самостійне читання художньої літератури забезпечило учням широкі можливості для розвитку активності в навчальній роботі. Активність школярів необхідна для досягнення будь-якої навчальної мети: при допомозі вчителя в процесі читання як керівника навчальної діяльності, потрібна активна увага, а не опосередковане споглядання, розуміння вимог, поставлених перед ними, бажання їх виконувати, відчувати потреби в проведеній роботі, усвідомлення досконалості наявної бази знань. Без високої активності учнів неможливо забезпечити ефективні результати виконання ними різного роду завдань, прямого засвоєння та використання здобутих знань на практиці.

Прагнучи оволодіти вмінням самостійно працювати з різноманітними літературними творами, необхідно забезпечити молодшому школяреві засоби усвідомлення своїх індивідуальних уподобань у читанні; закріплювати звички систематично і цілеспрямовано читати книжки, коли виникло бажання про щось довідатись; забезпечувати спілкування учнів з книжкою: читати, проникаючи у зміст кожного речення, привчати вести діалог з автором, осмислювати інформацію закладену в тексті, вміти роздумувати над прочитаним твором до уроку позакласного читання, висловлювати власне ставлення до оцінних суджень, повинно стати пріоритетним у визначенні видів р

Починаючи свою роботу над текстами з домашнього читання ,молоді вчителі зустрічаються з проблемою виховання читаючого учня.  Вже через деякий час ми можемо зрозуміти, що наші учні читають дуже мало текстів з англійської мови, а приблизно четверта частина їх взагалі не читає, або читає тільки на уроці. Постає питання: як, у який спосіб залучити учнів до читання англомовних текстів?

Шляхів розв’язання цієї проблеми є не так і багато. Наведемо приклади декількох з них. Перший – пятнадцятихвилинне виразне читання тексту з англійської мови. Вчитель повинен на одному уроці виразно прочитати текст з домашнього читання, причому кілька разів це повторити залежно від його складності. А на другому уроці – учні мають зробити це самі.

Вимоги до правильного і виразного читання текстів  на уроках англійської мови є дуже високі:  читаючи текст, учень має не поспішати (адже це не швидкісне читання), правильно слова вимовляти , правильно ставити наголоси в них ,робити відповідні паузи на місці розділових знаків, оформляти речення питальною , окличною чи розповідною інтонацією.

Якщо дотримуватися даних вимог, то вже через місяць і вчитель, і учні відчуватимуть, хто готується вдома, а хто ні.

Поряд з цим дуже багато клопоту виникає, особливо у молодих вчителів, з правильним проведенням роботи над текстами з домашнього читання з англійської мови. А саме: у якій формі проводити цю роботу і який англомовний текст вибрати? Але найголовніше – як залучити весь клас до даної роботи?

Доцільно і корисно буде вчителеві на початку кожного семестру надати учням список з орієнтовними текстами з англійської мови і орієнтовну дату проведення уроку домашнього читання. Таким чином, учні матимуть можливість завчасно підготуватися до цих занять. Той учень вважається готовим до роботи над текстом з домашнього читання, хто вдома в спеціальному зошиті записує назву тексту, автора,  виписує всі невідомі для нього слова, їх транскрипцію, переклад, вивчає ці слова, записує імена головних героїв,  коротко розкриває хід подій, де і коли вони відбувалися. Потім слід учневі навчитися переказувати текст, або ж епізод, який йому найбільше сподобався або запам’ятався.

Учень, який мав ці записи, на уроці вже усно може без проблем відповідати на поставлені вчителем запитання. Поступово учні повинні звикнути до такого типу роботи з текстами з домашнього читання, а також сприймати такий урок не як урок-екзамен, а як урок-свято.

На останньому уроці перед літніми канікулами ,обговорюючи список текстів для домашнього читання з англійської мови ,учні можуть самі подати вчителеві на розгляд ті тексти, які б вони хотіли розглянути в наступному навчальному році. Вчителеві варто звернути увагу на уподобання своїх учнів ,адже попередня робота з текстами багато в чому допоможе їм у підготовці до наступних уроків з домашнього читання з англійської мови. Кожен важливий епізод з тексту, кожен цікавий персонаж не залишається поза їхньою увагою.

Висновки

Як вже відомо, основне призначення текстів з домашнього читання – отримання інформації з текстів іноземною мовою. Під терміном домашнє читання можна розуміти  обов’язкове для всіх, хто вивчає англійську мову, додаткове по відношенню до підручника, постійне читання з метою отримання необхідної інформації. Домашнє читання повинно бути постійним, систематичним. Для того, щоб це читання було постійним, воно повинно бути універсальним.

Систематичне та планомірне домашнє читання є важливим джерелом та засобом збільшення лексичного запасу та розвитку навичок усного мовлення студентів. За характером розуміння – це синтетичне читання, бо мовна форма текстів у цьому випадку не потребує значних розумово-вольових зусиль  для його розкриття, а головна увага спрямована на отримання інформації.

Як вже зазначалося, робота над текстами з домашнього читання є засобом формування комунікативної компетенції студентів, найскладнішою частиною якої є соціокультурний компонент. Це передбачає перш за все адекватне сприйняття тексту на основі поглиблення загальних фонових знань та підвищення мовленнєвого рівня учнів.

В роботі розглянуто технології, які спрямовані на навчання адекватного розуміння тексту як цілісної одиниці, які також передбачають формування в учнів навичок володіння мовним кодом. Крім формування мовної та мовленнєвої компетенції, розглянута стратегія роботи над художнім текстом як формою писемної комунікації, яка полягає у формуванні соціокультурної компетенції під час роботи над текстами з домашнього читання.