Естетичне виховання учнів на уроках української мови та літератури

Дереш Л.М.
викладач української мови і літератури

Для того,щоб створити щось красиве ,

треба нести красу в душі.

(Юрій Мушкетик )

Вступ

Одним із чинників всебічного гармонійного розвитку особистості є її естетичне виховання. Методологічною засадою цього процесу є естетика – наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, про роль мистецтва в розвитку суспільства.

У процесі естетичного виховання важливо навчити учнів розуміти й сприймати красу. Спостерігаючи прекрасне людина не може бути байдужою, вона переживає любов або ненависть до спостережуваного. Тому важливо. Щоб учні вміли розрізняти справді красиве і потворне.

Розділ 1

З педагогічного досвіду

У наш час саме поняття уроку мови та літератури   все частіше набирає характеру діалогу. Педагогічний досвід  доводить, що, перш за все, необхідно закріпити естетичну основу уроку, розширити розуміння літератури та мови як словесного мистецтва.

Рівень сприйняття літературного твору, як і твору будь – якого іншого виду мистецтва, залежить від рівня загального розвитку учня, від його начитаності , інтересів і потреб. Не   досить розвинута зацікавленість учнів  середніх професійно – технічних закладів проявляється в поверховості сприйняття літературного твору, в увазі тільки до сюжетних подій і повній байдужості до поетичних, художніх елементів. Тому так важливо розкривати різноманітні можливості літератури вливати на нашу уяву та формувати естетичний смак.

Уроки словесності багато у чому  визначають ставлення учнів до інших видів мистецтв . Звичайно,  розуміння інших мистецтв потребує розуміння їх мови.  У вихованні  культури почуттів важливу роль відіграє взаємозв’язок   естетичного сприймання й естетичної творчості. Завдання викладача – навчити учня бачити, сприймати, відчувати, оцінювати прекрасне і творити його в повсякденному житті.  Дуже важливо  використовувати на уроках мови та літератури елементи музики та образотворчого мистецтва. Саме це сприяє розвитку художнього  мислення та уяви. Крім того література і мистецтво поєднують у собі  приємне і корисне. Читання, слухання музики, споглядання шедеврів образотворчого мистецтва захоплює, дає втіху, збагачує духовне життя.

На мою думку, ця тема є особливо актуальною саме зараз. Поява аудіо – та відеотехніки, трансляція через супутники телебачення різних країн, поширення копіювальної техніки, комп’ютерів спровокувало появу сенсаційних заяв  на сторінках деяких газет і журналів про те, нібито мистецтво втрачає свої колишні позиції в житті сучасного суспільства. Незважаючи на велику емоційність, всі ці заяви ґрунтувались все – таки лише на ентузіазмі окремих теоретиків, які суто індивідуально бачили світ і суб’єктивно визначали становище літератури й мистецтва у ньому. Насправді ж мистецтво займає в житті людини дедалі значнішу роль і сприяє формуванню всебічно розвиненої особистості.

Саме тепер важливо не допустити суперечності між зростанням матеріального добробуту і, збільшенням вільного часу і розвитком духовних потреб людини. Тому регулятором «духовної їжі» у суспільстві може бути тільки власне вміння орієнтуватись у мистецтві, власний смак.

Доцільно нам замислитись і над тим, чи не час нам увести до програми мистецько – історично – літературно – краєзнавчі екскурсії, які б справді збагачували учнів інтелектуально і духовно. У своїй практиці я використовую уроки – екскурсії, уроки – конференції, на яких ознайомлюю учнів із творчістю видатних митців Миколаївщини. Цікаво проходять уроки, на яких ми знайомимось із творчістю відомого живописця на склі Івана Сколоздри. Учні дізнались про те, що таке мистецтво має давні традиції в світовому професійному і народному мистецтві, а своїм корінням сягає часів Візантії та Риму. Художньою особливістю живопису на склі є площинність зображення, яскравий колорит, багата декоративність. Дивовижний талант непрофесійного художника викликає у нас подив і захоплення. З-під пензля майстра вийшли картини, на яких відображено трагічні сторінки історії України, трагічний епос козаччини, дороги чумаків, обряди і звичаї, образи творів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Василя Симоненка, Ліни Костенко.

На уроці ми проводимо обговорення, ділимось думками, пишемо відгук про видатну людину, даємо критичну оцінку творчої манери художника, вміння підбирати гаму кольорів, втілювати певну ідею  в малюнку. Окремі учні зачитують свої відгуки, разом з іншими редагують їх.

Проведення такої роботи приносить безперечну користь для формування естетичних поглядів молодих людей, прилучає їх до пізнавальної діяльності, утверджує їхні смаки, наближає до прекрасного.

На мою думку, призначення уроку мови та літератури – навчити дітей вибудовувати власний духовний світ,формувати свої світоглядні засади. Урок словесності – це зустріч із прекрасним,   духовним, вічним.

Розділ 2

Із методики вивчення літератури

Естетичні уподобання українських письменників

Михайло Коцюбинський – прозаїк, службовець-статист,вчитель-репетитор, помічник експерта філоксерної комісії, громадський діяч.

Кредо: «Смерть буде переможено тоді, коли більшість людей ясно усвідомлять ціну життя, відчують насолоду працювати і жити»

Улюблені митці, твори:

музика -  твори Бетховена, Моцарта, Лисенка;

живопис- захоплення викликали твори Рубенса, Рембрандта, Тиціана. Любив картини М. Жука зі стилізованими зображеннями рослин і малюнки з квіток;

Улюблені заняття й природні обдаровання: палко любив життя у всій його багатогранності й складності; з любов’ю вирощував квіти, садив дерева; любив мистецтво у всіх його проявах, гарно малював,  захоплювався народним мистецтвом вишивки, подорожами, пам’ятками старовини, особливо культурою давньої Греції та Риму. Мав дар до вивчення мов, знав дев’ять іноземних мов; любив розумних людей та вишукане товариство.

Олександр Олесь – публіцист, перекладач, поет, прозаїк, громадський діяч.

Кредо: «Крила має той, хто має сильну волю: твердо, непохитно, незломно іде вперед до наміченої мети»

Улюблені письменники: у дитинстві був зачарований «Кобзарем» Тараса Шевченка і майже всього знав напам’ять. Високо цінував творчість Ольги Кобилянської.:

театр – любив театр М. Садовського;

музика – захоплювався творчістю Ф. Шаляпіна;

Улюблені заняття й природні обдаровання:

Любив слухати і тонко відчував музику, захоплювався театром, присвятив ряд поезій улюбленим акторам. Талановито грав у аматорських виставах.

Володимир Винниченко – політичний діяч, борець за мир і спокій за мир на всій земній кулі, видавець, редактор, прозаїк, публіцист,драматург – новатор, філософ.

Кредо: «Я готовий на всі жертви, навіть на смерть, аби тільки врятувати українську націю від розп’яття»

Улюблені митці , твори:

Живопис - улюблений вид мистецтва – імпресіоністичний живопис. Був прихильником французької живописної колористичної школи. Любив пейзажні роботи М. Глущенка, мініатюри М. Бутовича, гравюри Грезе.

Театр – артистка Софія Арну.

Улюблені заняття й природні обдаровання:

Мав хист до малювання( написав понад 100 власних картин, найкращими з яких вважаються натюрморти, графічні композиції, пейзажі, які здобули визнання як Анрі Сіньяк, Пабло Пікассо, Леже. Був закоханий у природу, багатство її фарб.