Конспект уроку: Читання тексту (мовчки).

Добушовська Н.І.
викладач української мови і літератури

Тема. Читання текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення з використанням способів поглибленого, ознайомлювального, швидкого читання, читання-сканування. Читання тексту (мовчки).

Мета. Удосконалювати вміння й навички читати мовчки й розуміти незнайомі тексти різних стилів, типів і жанрів мовлення з відповідною швидкістю, користуватися різними видами читання, розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення; виховувати любов до рідного краю.

Тип уроку. Урок розвитку мовленнєвої компетенції (урок читання).

Обладнання. Опорні схеми, роздавальні матеріали, пам’ятки, картки з афоризмами.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Ознайомлення учнів із темою, завданнями та метою уроку.

Прочитати афоризми і пояснити їх значення. Визначити за ними тему й завдання уроку.

1. «Читання – це мистецтво, і треба знати, як читати» (Е.Фаге). 2. Мистецтво читання – це мистецтво мислити за посередництва іншої людини (Ж.-Ж. Руссо). 3. По-справжньому освічений той, хто вміє читати між рядками (О. Сухомлинський).

ІІІ. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів

Фронтальна робота з опорною схемою.

Пригадайте, що відомо про способи читання? Що впливає на вибір того чи іншого різновиду сприйняття друкованого тексту? Правильність міркувань перевірте за схемою-опорою.

Робота в парах  з пам’яткою

Пригадайте, як ви працюєте над засвоєнням змісту статті, розділу книги. Звірте свої міркування і дії з поданою нижче пам’яткою.

Пам’ятка «Як працювати з книгою»

1. Для ознайомлення в загальних рисах зі змістом книги необхідно:

- прочитати титульну сторінку – прізвище автора, заголовок, рік видання;

- прочитати анотацію (коротку інформацію про цю книгу), вміщену на зворотному боці титульної сторінки;

- уважно ознайомитись зі змістом, вміщеним або вкінці книги, або після титульної сторінки;

- прочитати передмову або вступ.

2. Під час читання звернути увагу на:

- вдумливо ставитися до слів і словосполучень, виділених різними шрифтами (розрядкою, курсивом, напівжирним та ін.);

- назви окремих розділів, частин, параграфів і т. ін.;

- з’ясувати значення незрозумілих слів за допомогою словників та енциклопедій;

- звернути увагу на посилання (позначаються зірочкою або цифрою) і зразу ж уважно прочитати пояснення (внизу сторінки).

3. Для засвоєння змісту прочитаного необхідно:

- поділити прочитаний матеріал на частини, виділити в них найголовніше;

- скласти план (простий, складний), тематичні виписки, тези або конспект.

ІV. Процесуально-діяльнісний етап

Пошукове завдання

Прочитайте текст і знайдіть у ньому відповідь на питання: «Які вміння потрібні людині для оволодіння культурою читання?»

Все більше зростаючий потік інформації, інтерес широкого кола людей до науки, техніки, мистецтва вимагають вміння читати, робити записи почутого і прочитаного, зіставляти прочитаний матеріал із раніше відомими, систематизувати його. Вміння читати і занотувати прочитане – необхідна риса й ознака інтелектуальної праці. Записи роблять роботу з книгою раціональнішою, ефективнішою.

Щоб правильно, з максимальною повнотою використати книжку, людина повинна оволодіти певними навичками роботи з нею. Потрібно навчитися самостійно робити спостереження й висновки з прочитаного, точно цитувати, знаходити в книжці певні положення для підтвердження чи заперечення висунутого теоретичного положення.

Робота з текстом

Прочитайте текст. З’ясуйте його тему і основну думку, тип, стиль і жанр мовлення. Які мовні засоби вказують на стильову приналежність тексту.

Слово вчителя

Іван Сколоздра малював свої картини олійними фарбами. Малював здебільшого відразу на склі без попереднього ескіза на папері. Перед тим, як приступити до малювання картини, він уже бачив її у своїй уяві.

Тематика творів майстра багата і різнопланова: це фольклор, історія, народні традиції і обряди, історичні та мистецькі портрети, природа. Художник створив свою власну манеру малювання. Роботи Івана Сколоздри надзвичайно теплі і барвисті. Крізь них ніби проглядає його світла душа, яка увібрала в себе всю позитивну енергетику генетичної пам’яті українського народу.

У 1999 році художнику присвоєно звання Заслуженого майстра народної творчості, а у 2001 році – Івана Сколоздру відзначено Всеукраїнською премією в галузі гуманітарних наук, культури та мистецтва «Визнання».

У 2006 році Іван Сколоздра подарував 122 скульптури і 297 картин на склі Музею етнографії і художнього промислу народознавства НАН України у Львові. А 25 лютого 2009 року відкрито постійну експозицію творчого доробку митця.

Кольоровий світ Івана Сколоздри

У своїй книжці «Мандрівка в українську казку», ілюстрованій картинами Івана Сколоздри, поетеса Марія Чумарна так написала про митця:

Хто ходить по Волі, той в Долі – царевич Іван,

той може сказати: «В житті – між панами я Пан!

У царстві моєму живуть незбагненні дива,

у царстві моєму – Душа первозданно жива».

Тут квіти говорять, тут небо у зорях цвіте,

тут сонце у небі блакитнім – лише золоте,

тут мавки живуть в королівстві зелених дібров,

тут править усім Пресвята Королева – Любов.

Загляньте на мить в задзеркалля зеленого скла –

тут щойно веселка квітучим вогнем пропливла,

тут щойно жар-птиця перо опустила в траву,

щоб знову Іван відшукав свою казку живу...

А що ми знаємо про цього самобутнього художника Івана Сколоздру?

Та, власне кажучи, небагато. Можливо, коли його десь за кордоном внесуть у списки геніальних людей, ми раптом почнемо захоплюватися його незвичайним талантом, оспівувати його твори, писати біографії... А поки що тільки раз чи два на рік з’являються невеличкі замітки про художника Івана Сколоздру – з нагоди його дня народження чи відкриття виставки. Хоча ні, вийшли кілька художніх альбомів і кінофільмів, а виставки проходили у відомих галереях різних країн. Іван Сколоздра - лауреат Всеукраїнської премії «Визнання» в галузі гуманітарних наук, культури та мистецтва, народний художник України. Справді, народний. Жив у старенькій хаті в невеличкому селі Розвадові біля Миколаєва. Як він сам говорив про себе: «... щодо визнання, то до мене, в мій рідний Розвадів, воно аж ніяк не сягає. Спокійно ходжу селом і для людей просто собі старий «дзядзьо».

Він знав про світ більше, ніж світ знає про нього.

Картини на склі Івана Сколоздри відомі в Канаді, Америці, Франції, Польщі та багатьох інших країнах світу. Його творчість вивчають мистецтвознавці, і захоплюються поціновувачі по всьому світі, але осягнути всю глибину таланту художника вдасться нескоро. Де шукати коріння його натхненної творчості? Може, на берегах Дністра, чи у мальовничих краєвидах, чи в короткому, але такому яскравому дитинстві?

Року Божого 1934 на початку квітня, 5 числа, перед великим святом Благовіщення, у сім’ї Миколи Сколоздри народилася п’ята дитина. Назвали сина Іваном. «Я мав щастя народитися тоді, коли Україна ще була сільською, багатою на традиції, які яскраво пам’ятаю й досі, – говорив митець через багато років. – Татова мама розповідала мені казки, персонажі й атмосфера яких захоплюють і сьогодні. Коли мене колисали, бачив на стінах рушники, мисники. Пам’ятаю, як відзначали всі свята, як люди збиралися на вечорниці.»

Сільське дитинство не таке барвисте, як дехто може собі уявляти. Це важка щоденна праця, котра може бути джерелом натхнення для обраних. «...Я ще малим уставав раненько із своєю сім'єю і допомагав по господарству, - розповідав Іван. - То коні приганяв, та й удосвіта босими ногами по росі бігав зганяти птахів з пшениці. Це була моя улюблена справа. Коли сонце сходило, то пшениця неначе золота ставала, немов золоте море без кінця і краю...»

Моєю метою не було переказати біографію Майстра. При бажанні кожен може знайти інформацію чи то у пресі, чи в Інтернеті. Зрештою, просто купити альбом з репродукціями або піти на виставку. Я прошу задуматися над тим, що ми маємо і не бережемо, а втративши, плачемо. Людське життя і весь світ є тендітні, як скло. Можна придбати ділянку на Місяці, а спокійно жити і спостерігати з вікна, як руйнується старовинний замок. Можна потім довго шкодувати про те, що не встигли зробити.

В каталозі, який вийшов до 70-ліття Івана Сколоздри, художник сказав: «Я віддав усього себе тим картинам. Потрібно було народити дітей, мати онуків, милуватися ними, дати їм освіту... Я цього не зазнав. Коли діти, онуки і малювати – то неможливо. Може, зараз я й каюся, проте життя вже не повернути...»

Земний шлях Івана Сколоздри завершився у серпні 2008 року.

До цього часу в Україні не створено музею творчості художника Івана Сколоздри, відомого в усьому світі. Музею, в якому були би зібрані його картини і скульптури. Тоді, можливо, хоч наші діти і онуки будуть милуватися цими творами неймовірної краси і глибини. Адже митець знав про світ щось таке, чого ми не можемо побачити у своїй повсякденній метушні: «Сьогодні ми всі стали окультурненими, більш розвиненими, але втратили те, чого світ не мав і мати не буде.»

(Олександра Чаус)

(662 слова)

V. Підсумок уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Доберіть цікавий краєзнавчий текст для читання мовчки і складіть тестові завдання до нього.