Методична розробка "Виховання в учнів уявлення про практичну цінність біології"

Угера М.В.
викладач біології

                                                                 Зміст

Вступ

Розділ І

1.1.Біологічні знання є важливим елементом культури освіченої людини

1.2.Біологія і громадська освіта

Розділ ІІ

2.1.Шляхи усвідомлення практичної цінності біології

2.2.Інтерес дітей до навчання-велика рушійна сили

2.3.Практичне значення екологічних знань

2.4.Нестандартні уроки-як засіб виховання практичної цінності біології

Додатки

Урок-консиліум

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Проблема викладання навчального матеріалу на уроках природничого циклу за сучасних умов є однією з актуальних. Вивчення природничих дисциплін повинно забезпечувати знання учням фундаментальних законів природи,узагальнених і систематизованих у сучасній науково-природничій теорії,формувати науковий світогляд,ознайомлюватися з основами сучасного виробництва.

 Біологія-одна з обов’язкових природничих наук загальноосвітнього циклу. Як навчальний предмет, біологія вивчається з сьомого класу. Проте, це не означає, що діти не є обізнаними з біологією. Від народження і потягом життя,людина безпосередньо пов’язана з нею. Саме ці знання є основою для того,щоб учні змогли усвідомити практичну цінність даної науки,а це в свою чергу активізує пізнавальну діяльність і зацікавленість у вивченні даного предмету.

Завдання вчителя біології-це розкриття прямих і опосередкованих зв’язків біологічних знань з людиною і суспільством,формування вміння застосувати ці знання у навчальній і трудовій діяльності,спілкування з природою,в побуті.

Середня школа має забезпечити не тільки достатньо глибокі знання в галузі біології,а й сформувати новий тип екологічного мислення універсального характеру,який у найближчі 5-20 років,незалежно від обраної нинішніми школярами професії,забезпечив би перехід усього суспільства до екологічно безпечних умов існування.

Вивчення біології у середній школі має бути побудоване так,щоб сформувати в молодої людини цілісне уявлення про світ, розуміння фундаментальних біологічних явих у зв’язку з фізичними,хімічними,геологічними і соціальними процесами,які відбуваються у природі і суспільстві. Бурхливий розвиток біології у ХХ столітті,виникнення нових галузей біологічних знань,біологічних наук,створення нових теорій,розробка нових методів біологічних досліджень привели до її подальшої інтеграції з природничими науками(фізикою,хімією,математикою,географією тощо),а також широкого практичного використання наукових досягнень біології у сільськогосподарському виробництві, промисловостя, медицині, біотехнології. ХХІ століття визнане ЮНЕСКО століття біології. Саме тому середня школа має забезпечити опанування учнями найважливіших сучасних досягнень вітчизняної і зарубіжної біології,продемонструвати можливості їх використання у будь-яких галузях народного господарства.

В основу викладання біології має бути покладений історико-еволюційний підхід з поступовим поглибленням знань та уявлень учнів про єдність живої природи та можливі шляхи її розвитку.

Середня школа має переконати кожного учня  в тому,що людина,незважаючи на її унікальність,є складовою природи,існування якої підпорядковане загальним біологічним законам. Нехтування ними шкодить здоров’ю нації. Тому школярам треба нелише знати анатомію,фізіології,генетику,основи біохімії,молекулярної біології та інших наук,а й навчитися в повсякденні дотримуватися норм соціальної і біологічної поведінки,міжособистісного спілкування та спілкування в колективі,правил особистої санітарії і гігієни.

Організація навчання біології має базуватися,не тільки на бажанні вчителя викласти якомога більше матеріалу, термінів, законів, полодень і т.ін. Найголовніше- навчити дитину спостерігати і любити живу природу, берегти і примножати природні багатства рідного краю. Виходячи з цього та враховуючи психолого-вікові особливості учнів, учитель біології має будувати навчальний процес не лише як пізнавально-репродуктивний, а й як творчий, спрямований на натуралістичну, екологічну та природноохоронну діяльність.

 

Розділ І

1.1Біологічні знання є важливим елементом культури освідченої людини.

Більшість проблем,що розв’язуються суспільством у ХХІ столітті,тісно пов’язані з біологією:перенаселення Землі в цілому і скорочення чисельності населення в ряді країн(зокрема в Україні);розповсюдження нових інфекційних захворювань(СНІД,прінні інфекції тощо);збільшення генетичного вантажу в популяціях людини(особливо в країнах,які постраждали від радіаційного забруднення);визначення можливості використання генетично модифікованих продуктів і застосування біотехнологій щодо людини ;забруднення навколишнього середовища та вичерпання природних ресурсів і охорона природи;зменшення біорізноманіття;врахування у суспільному житті біологічних основ поведінки людини тощо.Разом з тим,завдяки появі біотехнологій людство отримало можливість ефективніше та економніше використовувати не відновлювані природні ресурси.Досягнення сучасної медицини,фармакології та аграрної науки також знайшли своє втілення,насамперед,завдяки бурхливому розвитку біологічних наук.

Сучасна біологічна наука є теоретичною основою розвитку прикладних галузей фізики та хімії,перспективою розвитку яких є розробка сучасної медичної діагностичної і лікувальної техніки,фармакології,виробництва біологічно активних речовин,продуктів харчування для дітей та хворих людей тощо.

У сучасних умовах розвитку суспільства знання про природу залишаються одним з основних складників змісту біологічної освіти,проте вони визнаються потрібними не самі по собі,а для розв’язання важливих життєвих проблем особистості.З огляду на це учителю варто створювати в навчальному процесі ситуації,за яких учен мав би можливість застосовувати набуті знання у своїй життєдіяльності.

Разом з тим біологічні знання мають стати основою для формування в учнів загально навчальних та спеціальних умінь,зокрема таких важливих,як уміння вести спостереження,виконувати експеримент,самостійно отримувати і переробляти інформацію тощо.Це спонукає вчителя до конструювання навчального процесу,за якого учень є суб’єктом навчання,а вчитель допомагає та підтримує його.

Завдання розвитку творчої особистості передбачає організацію навчального в такий спосіб,щоб виникала проблемна ситуація та відбувався пошук ров’язання проблеми ,формування ставлення учнів до дійсності.

На початку вивчення біології як цілісного курсу враховуючи суму знань та вікові особливості учнів 6 класу,треба цікаво та дохідливо розповісти їм про основні властивості живого та його відмінності від неживої природи.На нашу думку,доцільно впродовж трьох років(6-8 кл) ознайоми учнів їз різноманіттям організмів,які водяться на нашій планеті та над видовими угрупуваннями.Цей варіант оптимальний із погляду розвитку зацікавленості дітей в опануванні біології:передусім їм необхідно дізнатися про живі організми,що їх оточують у повсякденному житті.

Вивчення ботаніки слід розпочинати із квіткових рослин як найбільш різноманітних і добре відомих дитині.На прикладі характерних для України представників слід розглядати особливості клітинної будови,тканини та органи рослини,а також основні дані з її фізіології(ріст,розмноження,розвиток,фотосинтез тощо).Потім ознайомити учнів з найпоширенішими культурними та дикорослими представниками класі дво- та однодольних,їх значення у природі та житті людини.Після цього треба дати школярам елементарні знання про інші групи рослин-водорості,вищі спорові та голонасінні.

Уроки варто поєднувати з дослідами на шкільній ділянці,лабораторними роботами та екскурсіями на природу.Закінчити вивчення ботанічного матеріалу необхідно елементарними даними про екологічні особливості рослин,популяції,рослинні угрупування та їхню охорону.Отже,вивчаючи розмаїття рослинного світу,учень також отримує перші уявлення про основи екології.Особливості будови,життєдіяльностіозмаїтті та роль у природі та житті людини грибів та прокаріотів треба викладати за подібним планом.

Вивчення різноманіття тваринного світу доцільно почати з короткого огляду відмінностей тварин від інших організмів,а потім ознайоми ти учнів(без деталізації) з обраними представниками основних типів та класів у порядку ускладнення їх організації.У заключній частині слід розглянути єдність усіх груп живих організмів у біосфері,ввести поняття про біоценоз та біогеоценоз,природну зональність та угрупування живих істот,характерних для суходолу та водойм,а також основні типи між-та внутрішньовидових зв’язків.Особливу увагу бажано приділити ролі тварин у природі та господарстві людини,проблемам раціонального використання біорозмаїття.Вивчення зоології доцільно розширити екскурсіями,дослідами в живому куточку,лабораторними роботами.

Отже,у результаті вивчення біології в 6-8 класах учні вже мають уявлення про:

1.основні властивості живого;

2.рівні організації живої матерії;

3.розмаїття видів та їх систему;

4.еволюцію як необоротний історичний процес адаптації живих істот до довкілля;

5.основні положення екології;

6.охорону живих організмів та їх угрупувань та раціональне використання природних ресурсів

У 9 класі слід вивчити курс «Людина та її здоров’я». Учні вже знають про систематичне походження людини та її основні морфо функціональні риси як представника приматів. Тому, вивчаючи будову та функції організму людини,доцільно розглянути лише її особливості без деталізації вивченого раніше. Основну увагу треба звернути на проблему гігієни та психофізіологічні особливості людини як біосоціальної істоти. Таким чином, вивчення цього розділу біології доповнюють знання учнів уявленнями про:

1.місце людини в системі органічного всіту;

2.основні морфо фізіологічні та психологічні особливості людини як біосоціальної істоти;

3.людскі спільноти;

4.поняття про розмноження та індивідуальний розвиток людини;

5.біологічні основи гігієни підліткового періоду

Найскладнішим являється питання про викладання біології у 10-11 класах. Учні вже здобули достатньо знань з різних біологічних дисциплін,які потребують поглиблення та деталізації. 

При викладанні матеріалу потрібно уникати надлишкової деталізації та мінімізувати вживання термінів. За умови існування латинізованого терміна та його українського еквівалента завжди має переважати останній(наприклад,не «транспірація»,а «випаровування» тощо).

Таким чином,випускник середньої школи матиме достатньо біологічних знань, розвинене ойкуменічне мислення та вміння застосовувати їх на практиці в умовах технічного суспільства 21 століття.

 

1.2 Біологія і громадська освіта

Одним із завдань такої освіти є розвиток критичного мислення,що забезпечує здатність усвідомлювати і відстоювати особисту позицію в тих чи інших питаннях,уміння знаходити нові ідеї,критично аналізувати проблему,брати участь у дебатах,переосмислювати дії та аргументи,передбачити можливі наслідки своїх вчинків.

Важливим у громадській освіті та вихованні є також уміння визначити форми та способи своєї участь в житті суспільства,спілкуватися з демократичними інститутами,органами влади,захищати і підтримувати закони і права людини.

Громадську зрілість визначає ставлення до природи. Воно виявляється в особистій причетності й відповідальності за збереження і примноження природних багатств, вмінні співіснувати з природою, безкомпромісній боротьбі проти тих, хто пишить її, усвідомленні особливостей основних екологічних проблем навколишнього середовища.

Найважливішою складовою громадської свідомості є духовність,доброта,увага,чуйність,милосердя,толерантність,працелюбність,справедливість,гідність,правдивість,відповідальність,терпимість до людей,повага до батьків,народу.

Значне місце займає формування культури поведінки особистості. Культура поведінки виражає, з одного боку моральні вимоги суспільства,закріплені в нормах,принципах,а з іншого-засвоєння положення,що спрямовують,регулюють і контролюють вчинки та дії людини. Так, існує певний взаємозв’язок між людиною,її культурою та навколишнім середовищем,який передбачає розвиток умінь приймати екологічно доцільні рішення і має на меті засвоєння відповідних правил поведінки в навколишньому середовищі та формування в кінцевому результаті екологічної культури особистості.

Освітній процес у школі насичений різними аспектами громадського виховання. Особлива роль тут належить предметам соціально-гуманітарного циклу,а саме:історія,географія,біологія,суспільствознавство,українська та світова література.

Серед методів та форм громадської освіти та виховання пріоритетними є активні. Зокрема ситуаційно-рольові ігри, тренінги, робота в групах, технології «Мікрофон», «Карусель», «Ажурна пилка»,інтелектуальні аукціони, «Мозкові штурми» тощо. Однак використовуються і традиційні: диспути, семінари, робота з підручником, періодичною пресою.

Наведені форми і методи громадської освіти і виховання передбачають вироблення вмінь міркувати,ставити запитання,шукати відповіді,критично розглядати проблему,брати участь у громадському житті,захищати свою думку,поважати інтереси і права інших. Учитель повинен створювати проблемні ситуації, залучати учнів до співпраці, викликати емоції. Він має передавати власний ентузіазм щодо обговорюваної проблеми. Жага знань-це «вірус», який має обов’язково передаватися учням.

На уроках соціально-природничого курсу,у позакласній роботі необхідно застосовувати активні методи,що сприяють вихованню громадянина,активної життєвої позиції.

Громадянська освіта тісно пов’язана з екологічним вихованням, адже через дбайливе ставлення до природи учні ставляться до відповідальності. Пригадайте слова письменника-анімаліста Джеральда Даррелла «Пам’ятайте, що в рослин і тварин немає депутатів,їм нікому писати і скаржитись,за них нікому заступитись,крім нас,людей,які разом з ними заселяють цю планету».

Біологія з її точністю,об’ємність,загадковістю,з ідеальною сферою для розвитку мислення,виховання активної творчої особистості,здатна приймати сміливі нестандартні рішення,знаходити спільну мову для розв’язання проблем. 

Для формування особистості та вироблення власної філософії життєдіяльності на уроках та позакласній роботі використовують форми і методи інтерактивних технологій.

Прагнення підлітків знайти своє місце в житті переноситься на всі сфери діяльності. «Невизначеність» та «дискомфорт» завжди викликають бажання знайти істину.

Наприклад,під час вивчення теми «Спадковість і мінливість організмів» (11-й клас) старшокласникам пропонується розв’язати проблему:До медико-генетичної лабораторії звернулися працівники суду за консультацією. У суді розглядається справа про стягнення аліментів. Необхідно встановити батьківство громадянина Б. Були проведені необхідні дослідження і встановлено,що у матері І група крові, у дитини-ІІ група, у громадянина Б-ІІІ.Чи може цей чоловік бути батьком дитини?Відразу виникає запитання:Яким чином це можливо?Ця вправа навчає учнів ставити запитання,відрізняти факти від думок,аналізувати та приймати рішення.

Позакласна робота з предмету дає можливість більш глибоко реалізувати зв’язки теорії з практикою,вона є складовою частиною громадської освіти та виховання. Наприклад, під час проведення предметного тижня з біології доцільно впроваджувати такі форми:виставки-конкурси,усні журнали,конференції,конкурси екологічних плакатів,семінари практикуми,екологічні акції,екологічні мітинги.

Застосування зазначених методів і прийомів дає можливість виховати творчу особистість,молоду людину,яка орієнтується в реаліях сучасного світу,контролює свої потреби,оцінює себе та оточуючих на користь суспільства.

 

Розділ ІІ

2.1 Шляхи усвідомлення практичної цінності біології.

Сучасний науковий прогрес неможливо уявити без розвитку науки біології,тому в сучасній школі є важливим виховання в учнів уявлень про практичну цінність навчальних предметів.

Які існують шляхи досягнення усвідомлення практичної цінності біології:

1.Під час уроків та позакласних заходів з предметів необіхно постійно доводити життєве значення навчального матеріалу. Учні повинні знати, де застосовують ті або інші знання,які фахівці чи кваліфіковані робочі використовують знання в тому чи іншому випадку.

2.Можна надавати довідку про навчальні заклади,де навчаються певного фаху, та відомості про підприємства, де працюють фахівці. Під чаc вивчення матеріалу з біології учитель знайомить учнів з навчальними закладами та підприємствами рідного міста

3.Учні мають виконувати практичні навчальні заавдання: розв’язувати творчі завдання з технічним змістом,виконувати практичні та лабораторні роботи з біології,виготовляти наочні посібники з професійним змістом,наприклад стенд «Біологія у твоїй професії»

4.Постійно спостерігати за новими досягненнями в науці і техніці,читати науково-популярну та науково-технічну літературу,уміти складати реферати з різних тем: «Досягнення науки і техніки», «Майбутня професія». Проводити екскурсії на підприємствах своєї місцевості,де безпосередньо можна спостерігати роботу людей різного фаху

5.Проводити нестандартні уроки:уроки-конференції,уроки-симпозіуми,уроки-ділову гру,де учні дійсно використовують свій творчий потенціал;виконують роль  «фахівців»,переконують у фактичній цінності вивченого матеріалу

Охоплювати якнайбільше учнів позакласною роботою з предмету. Саме позакласна робота є ефективною для розвитку інтересів до предмета,науки,саме тут учням відкриваються великі можливості для самостійної творчої роботи. Під час позакласної роботи учні розглядають теоретичні питання,виконують практичні завдання,готують демонстрації дослідів,виготовляють різні моделі,прилади,проводять практичні спостереження під час дослідної роботи. Позакласна робота надає широкі можливості для індивідуально-групової та колективної роботи учнів. Формами позакласної роботи є предметні вечори,конференції,усні журнали,виставки рефератів,предметних газет,загальний огляд знань,предметні декади.

 

2.2 Інтерес дітей до навчання-велика рушійна сила.

На мій погляд,насамперед треба зупинитись на питанні,як зацікавити учнів предметом,як довести роль і значення кожної науки. Важливо вже з перших уроків пробудити інтерес до предмета,тому що від перших уроків залежить майбутній успіх всього навчального процесу.

Інтерес дітей до навчання-велика рушійна сила,яка відкриває розум і серце дитини для благотворного впливу науки. Завдяки інтересу учнівська думка послідовно проникає в суть явища чи предмета,наполегливо відшукує зв'язок,і,долаючи перешкоди,досягає радісного осяяння,коли невідоме відкривається в усій логічній цілісності й красі. Здобута ціною праці ій творчих зусиль,поєднана з особистим життєвим досвідом,істина у свідомості учня перетворюється на власне переконання. А це означає, що досягнуто основної мети навчання:не тільки збагачується знаннями учень,а й розвивається і формується його особистість.

Таким чином,виховання інтересу до навчальної діяльності є одним з головних чинників навчально-виховного процесу. Ставлення людини до навчального предмета,як відомо,виявляється насамперед в увазі до нього. Розглядаючи властивості уваги, неважко переконатись, що вони у своїй основі характеризують інтерес. Ми уважні до того,що нам не байдуже,що має важливе життєве значеня. Увагу викликає те, у чому є потреба, що відповідає нашим інтересам, активізує сліди минулих вражень, збуджує і підтримує нашу діяльність. Цікавість здатна викликати тривалу увагу,тоді як усі інші засоби можуть збудити її лише на короткий час.

Отже,інтерес є засобом посилення уваги,а увага є постійною супутницею інтересу.

Деякі вчені доводять зв'язок інтересу з пам’яттю: те, що вивчається із задоволенням, з цікавістю, запам’ятовується швидко й надовго. Значну роль відіграє інтересів розвитку творчої уваги, яка допомагає особистості планувати свої дії,глибоко усвідомлювати і передбачати кінцевий результат діяльності,виявляти винахідливість,ініціативу,самостійність.

Творча уява в такому разі може досягнути високого розвитку і сприяти успіху в діяльності.

На уроках це виявляється в загальному емоційному піднесенні учнів. Вигуки, здивування, захоплення, усмішка, викликані пізнанням нового або гарною оцінкою,глибоке співпереживання в колективі,схвильованість,захоплення-усе це різні за своєю значущістю і глибиною вияву почуття,пробуджені інтересом.

Розвиток пізнавальних інтересів учня у навчанні без спонукання-це одне з важливих завдань у вивченні біології.

Інтерес до навчального предмета є не тільки важливим стимулом глибокого засвоєння знань,але й умовою свідомого вибору своєї професії в майбутньому.

 

2.3 Практичне значення екологічних знань

У 11 класі курс загальної біології тісно переплітається з екологією,яка сформувалась як окрема біологічна наука. Вивчення цього розділу дає учням знання,які допоможуть їм змінити своє ставлення до природи і усвідомити,що без цього неможливе наше майбутнє.

Мета екологічної освіти-відкрити людині можливості взаємодії зі світом природи,адже тоді ця освіта стає чинником загального розвитку і формування особистості,зокрема тлумачення про те,що людина-не власник природи,а один із членів природної спільноти.

Під час формування екологічної свідомості слід врахувати вік дітей.

Юнацький вік характеризується пошуком гармонії у світі природи, осмисленням особистої позиції. Педагогічна стратегія для цього віку полягає у стимулюванні такої інтелектуальної діяльності,у якій на світоглядному,абстрактному рівні формуються педагогічно бажані зв’язки в індивідуальній картині світу. Так, старші школярі часто ставлять такі запитання: «Чому вздовж шляхів, доріг вирубують полезахисні лісонасадження, адже листя акумулю важкі метали, які отруюють рослини полів, а через них, по ланцюгу живлення,-тварин і людину?», «Чому перед Новорічними святами вирубують ялини в лісі,а не вирощують їх промисловим способом?», «Чому знизився рівень грунтових вод, якщо меліорація має здійснюватися на наукових засадах?» тощо.

У юнацькому світі взаємодія зі світом природи відбувається з акцентом на чуттєве сприйняття. Діти на екскурсіях, у туристичних походах, фотографують тварин, гриби, рідкісні рослини, неповторні краєвиди, нерідко складають вірші.

Для формування у дітей екологічної грамотності,любові до природи і дбайливого ставлення до неї,пропаганди екологічних знань можна проводити такі масові заходи:

-трудові екологічні акції;

-конкурси-виставки екологічних буклетів;

-екологічні ігри тощо.

Для великих аудиторій найкраще провести екологічні аукціони.

На торги виставляють екологічні запитання або терміни. Той гравець(чи команда),хто правильно відповість на запитання, отримує жетон. Переможець має набрати найбільшу кількість жетонів, перемога-приз. Також можна за кожне запитання нагороджувати окремим призом(залежно від можливостей).

Запитання до аукціону

1.Що є головною причиною парникового ефекту?

(Спалювання пального,вугілля та бензину;накопичення в атмосфері вуглекислого газу)

2.Як називають ліси нашої планети?(Легеня Землі)

3.Які речовини є руйнівниками озонового шару?(Фторхлорвуглеводи)

4.Назвіть сучасні екологічні проблеми?(Озонові діри,парниковий ефект,засміченість,кислотні дощі,забрудненість води та атмосфери тощо)

5.Який газ є  екологічним чистим паливом майбутнього?(Водень)

6.Як називається штучна трав’яна покрівля?(Газоном)

7.Сукупність організмів,що населяють дно водойм?(Бентос)

8.Сукупність тварин,що історично склалась і населяє певну територію?(Фауна)

9.Територія,у межах якої тимчасово перебувають під охороною певні види рослин і тварин?(Заказник)

Один із сучасних напрямів екології-так звана глибинна екологія-надає матеріал для організації гри «Я-Земля». Її суть-відчути себе іншою істотою,увійти в образ гори чи зникаючої річки,секвої чи трави під сміттєзвалищем. Учневі потрібно від імені обраної істоти чи предмета розповісти про себе,знайти причини,що призвели до погіршення умов їхнього існування або загибелі, шляхи до виправлення ситуації. Бажано дітям дати зразок розповіді: «Я-Земля. Мені важко дихати, бо заводи, фабрики забруднюють повітря. Мені боляче, бо масово знищують флору та фауну. Мені холодно, бо у людей крижані серця,вони не цінують моїх дарів,а моє серце,сповнене любові,відкрити для кожного,застигло в чеканні…»

 

2.4 Нестандартні уроки-як засіб виховання практичної цінності біології.

Особистісно зорієнтоване навчання передбачає навчальний процес,за якого як учні,так і вчителі почувають себе комфортно. Я, як і, мабуть, кожний педагог, отримує задоволення від роботи, коли бачу позитивні наслідки своєї праці, учні-також. Однією з причин, що допомагають отримати найкращі результати, є,на мою думку, вибір оптимальної форми навчання. Традиційні форми навчання біології іноді заважають здібному учню повністю проявити себе,тому один із шляхів подолання цього я вбачаю у використанні нетрадиційних форм організації навчання.

Основною формою організації навчальної діяльності в нашій країні є,як і практично у всіх країнах світу,є класно-урочна система навчання,за якої основною формою організації навчання є урок. У дидакції під уроком розуміють основну одиницю освітнього процесу,чітко обмежену часовими рамками(45 хвилин),планом робити та складом учнів(класом).Під формою організації навчання розуміють взаємодію вчителя і учня,яка регулюється визначеним ,завчасно встановленим порядком і режимом. Організаційні форми значною мірою впливають на конкретний хід навчання та загальний хід і результат навчального процесу. Все гострішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання,знаходження відповіді на питання: «Як навчити,як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання?»

Головною в роботі вчителя стала проблема зробити навчання цікавим:для учня це означає посильним і успішно-результативним, для вчителя-радісним. Школярам подобаються завдання творчого характеру,які розвивають у них пізнавальний інтерес: складання казок, кросфордів, ігор; виконання творчих робіт, участь у змаганнях. Саме нестандартні уроки сприяють розвитку творчих здібностей,виховують навички дослідницької діяльності,дають високий ефект практичної спрямованості матеріалу,що зрештою,призводить до глибокого розуміння предмета, зацікавленості ним. Але само собою зрозуміло, що, розумову самодіяльність, тямущість не можна ні «Втомкачити», ні «Вкласти» в чиюсь голову. Практика показала, що результати надійні лише тоді,коли введення в деяку галузь знань відбувається в легкій,приємній і ненав’язливій формі,на цікавих і дотепних прикладах, в ігровій формі. Крім того, в такій формі навчання є більше захоплюючим, доступним. Як правило, ігрову форму діти сприймають з найбільшим зохопленням і працюють здружено і натхненно. Взагалі, така форма роботи є продуктивною і викликає в учнів значно більший інтерес і ентузіазм.Але яким би за формою чи змістом не був би урок, головним у ньому є праця-організована, результативна, творча. Кожен такий урок є уроком,якого чекають,на якому учні відчувають радість творчої праці,де виховання досягається не штучно, не мимохідь, а послідовно через навчання. Урок вважають результативним, якщо учні глибоко усвідомлюють і «привласнили» мету вчителя,коли вона глибоко перетворилася в їхнє особисте прагнення,бо сучасний урок-це урок демократични, глибоко продуманий, організований і керований, що проводиться не для учнів,а разом з ними, з урахуванням дитячих можливостей, потреб та інтересів. Одним словом, на уроці не може бути об’єктів і суб’єкти –по обидва боки вчительського стола Таким чином, дитину спочатку потрібно навчити хотіти любити,а вже потім-знати і вміти.

 

Висновок

Біологія-це світоглядна дисципліна, яка має забезпечити формуванняв учнів наукової картини живої природи,розкрити роль біологічних знань у сфері промисловості і культури,створення свідомої мотивації на здоровий спосіб життя,засвоєння норм і правил екологічної етики,формування дбайливого ставлення до природи. Це-основна мета біологічної освіти. На її заключних етапах реалізуються конкретні завдання професійної підготовки:

-світоглядні-синтез ідей щодо живих систем як відбиток картини реальної живої природи;

-методологічні-ознайомлення з принципами наукового пізнання живої природи,формування вміння поставити та розв’язати проблему в галузі біології;

-теоретичні-оволодіння знаннями про принципи функціонування живих систем,їх розвитку і взаємодії ,а також відносин з неживою природою і людиною;

-практичні-формування навичок самостійного вивчення основних біологічних теорій,гіпотез та закономірностей,уміння користуватися теоретичними знаннями в повсякденному житті та для професійної орієнтації в прикладних сферах людської діяльності(біотехнологія,аграрний сектор,медицина,ветеринарія,природокористування).

Викладання хімії в професійному ліцеї проводиться за програмою загальноосвітньої школи(рівень стандарту) проте усі учні професійного закладу не просто отримують середню освіту,а й здобувають обрану професію.

Сучасні технології не можуть існувати і розвиватись без втручання природних наук.Тому важливим завданням біології є виховання в учнів уявлення про практичну цінність даної науки в майбутній професії і в житті загалом.

 

Список використаної літератури

1.Абульханова-Славськая К.А.Деятельності и психология личности.-М.,1980.

2.Активація пізнавальної діяльності учнів засобами навчання на уроках біології/За ред..В.І.Харенко.-К.,1977.

3.Біологія 7-11 класи.О.Данилов,П.Балан,О.Костильов та ін..Програма для з.н.з.Київ «Перун» Ірпінь,2005р.

4.Біологія 6-11 класи.Балан П.Г,Вихренко А.С,Данилова О.В.,Програма для з.н.з.К:Шкільний світ,2003 р.

5.Благодарова Г.В.,Лященко Н.Н,Некоторьіе вопросьі методики обучения и воспитания школьников в курсе биологии-М.:Мир,1982

6.Вент Ф.В мире растений:Пер.с англ..-М:Мир,1982

7.Давидов В.В,Макарова А.К.Концепция познавательной деятельности//Вопр.Психологи -1998-№6-С.13-27

8.Доповідна записка «Про стан та перспективи розвитку біологічної освіти в Україні».,газета «Біологія» №6,2006р.

9.Коммисаров Б.Д.Методилогічні проблеми шкільної біологічної освіти-М.:Просвещение,1991

10.Кизенко В.І.Диференційований підхід до учнів на факультативних заняттях з біології.Респ.Наук.Метод.36-К.:Осінь,1991

11.Леонтьев А.Н.Психология познавательной деятельности.-М.:Изд-во Моск.Ун-та,1978

12.Манке Г.Г.,Маш Р.Д.,Михеева З.А.,Орлавская Е.В.,Семенова А.М.Внеклассная робота по биологии:Пособие для учителя.-М.:Просвещение,1980

13.Навчальна програма для з.н.з(12-річна школа)Природознавство 5-6 класи. «Біологія» №16 2005 р.

14.Николов Л.Структура человеческой деятельности:Пер.С болг.-М.:Прогресс ,1984

15.Назарук М.М.,Магура Н.Л.Екологія з елементами біології.Посібник для професійно-технічних училищ.,-Львів.:ЛОНМІО,1995

 

Контактна інформація

Державний професійно-технічний навчальний заклад "Миколаївський професійний ліцей"

Адреса:

81600, Львівьска область, м.Миколаїв, в.Устияновича, 39

E-mail :

[email protected]

 

Телефони:

Директор (241) 51 132

Заступник директора з ВР (241) 51 083