Угера М.В.
викладач хімії і біології
Мета:
Обладнання: слайдова презентація на тему: «СНІД-проблема XXI століття», стінгазета, червоні стрічки, музичний супровід.
Хід заходу:
1. Ведучий: У всьому світі цього дня говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе глобальна епідемія. Можна згадувати і оплакувати тих, хто вже помер або смертельно хворий, можна говорити про масштаби трагедії і про те, що лише чума ХХ, а тепер вже і ХХI століття загрожує існуванню людства…
«Всесвітній день боротьби зі СНІДом» вперше проголосили 1-го грудня 1988 року Всесвітньою організацією охорони здоров'я після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширенню обміну інформацією по ВІЛ/СНІДу. Що щорік відзначається 1-го грудня Всесвітній день служить справі зміцнення організованих зусиль по боротьбі з пандемією Віл-інфекції і СНІДу, що поширюється по всіх регіонах світу. Організовані зусилля направлені на зміцнення суспільної підтримки програм профілактики поширення ВІЛ/СНІД, на організацію навчання і надання інформації по всіх аспектах ВІЛ/СНІД.
Символом боротьби зі СНІДОМ є червона стрічка, жодна акція в цій області не обходиться зараз без неї. Ця стрічка як символ розуміння СНІДУ була задумана весною 1991 року. Її ідея належить художникові Франку Муру. Він жив в провінційному містечку штату Нью-Йорк, де сусідня сім'я носила жовті стрічки, сподіваючись на благополучне повернення своєї доньки-солдата з Персидської затоки.
Стрічки як символ з'явилися вперше під час Війни в Затоці. Зелені стрічки, схожі на перевернену букву «V», стали символом переживань, пов'язаних з вбивствами дітей в Атланті. Художник вирішив, що стрічка могла бути метафорою і для СНІДУ теж.
Учитель:
Чому ми в світі так живемо
В гріхах, без Бога і в брехні.
Чому сини не люблять батька,
Навчання матері марні.
Обдумуйте кожний свій вчинок. Не поспішайте дорослішати, бо життя це не вічність – це лише час…
Життя людей – то наче свічки,
Які горять в нічній пітьмі.
Течуть, неначе воску річки,
Кудись змарновані роки.
Думки – то полум’я вогню.
А вчинки – лише чорний дим.
Що зараз начебто важливе –
Вже завтра відліта пустим.
Хвороби косять нам життя,
Мов у вогонь дме вітерець.
Сьогодні в щасті все буття!
А завтра? Все… Всьому кінець.
Та ми живем життям своїм,
Марнуючи за миттю мить,
Ніхто не думає над тим,
Ще скільки свічечці горіть.
Учень 1.
Коли дитина народжується, її свічка тільки починає горіти. Тремтливий вогник поступово розгорається , але він може згаснути будь – якої миті від легенького вітру, як дитина від хвороби. Тому батьки і прикривають це полум’я долонею, щоб їхня дитина мала шанси на довге життя.
Учень 2.
Виростаючи, дитина стає підлітком. Вогонь ще тріпотить, не маючи змоги заспокоїтися, наче характер підлітка, але він уже не такий нестабільний.
Учень 3.
Пізніше людина переходить в юність. Четверта частина свічки згоріла, вогонь заспокоївся, але його колір постійно змінюється, так само, як думки та емоції змінюються в головах юних людей.
Учень 4.
Після юності настає молодість. Людина закінчує університет, влаштовується на роботу. Тому її свічечка дає стабільну кількість світла і тепла.
Учень 5.
Згоріло вже дві треті свічки. Людина починає підбивати підсумки. Вона думає про те, що вона зробила за цей час, як горів її вогонь життя.
Учень 6.
На своєму останньому етапі свічка горить найяскравіше. Це тому, що людина стає мудрою. Вона ділиться своїм теплом з оточуючими, передаючи їм свій досвід, а коли віск закінчується – гасне.
Учень:
Завжди, постійно і усюди
Вирішувать лише тобі,
Що із здоров’ям твоїм буде.
Не треба шкодити собі.
Як об’єднаємось в родину.
То згинуть дні негод сумні.
І у одну прекрасну днину
Ми разом скажем: СНІДу – «ні»!
Ведучий:
Дякуємо за увагу! Бережіть себе і своїх рідних.
Державний професійно-технічний навчальний заклад "Миколаївський професійний ліцей"
Адреса: |
81600, Львівьска область, м.Миколаїв, в.Устияновича, 39 |
E-mail : |
Директор (241) 51 132
Заступник директора з ВР (241) 51 083