Віруси

Мета уроку: познайомити учнів з особливостями життя в період пандемії, навчитись розрізняти правдиву інформацію та міфи про ковід 19; практично засвоїти теоретичні знання виконуючи відповідні завдання; розвивати почуття відповідальності за власне здоров’я; виховувати поважне ставлення до оточуючих.

Угера М.В.
викладач хімії і біології

Формування ключових компетентностей:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії;
загальнокультурної – дотримуватися норм мовленнєвої культури;
соціальної –продуктивно співпрацювати з різними партнерами в парній роботі;
громадянської – бережливо ставитися до свого здоров’я, та здоров’я оточуючих;

спілкуватися державною, рідною мовою – лаконічно та чітко формулювати відповіді;

загальнокультурна - застосовувати навички мовлення та норми відповідної мовної культури; використовувати, при нагоді, рідну й іноземні мови у активній взаємодії.

Тип уроку:Комбінований

Хід уроку.

1.Актуалізація опорних знань:

Скільки царств живої природи ?

Які з царств є клітинними?

Неклітинні форми життя-це царство…

2.Повідомлення теми і мети уроку.

Слайдова презентація.

Слайд№1

Неклітинні форми життя.

Неклітинні форми життя — це автономні структури на молекулярному рівні організації життя, до яких відносять віроїди, пріони та віруси. Спільними ознаками цих форм життя є: а) субмікроскопічні розміри; б) відсутність клітинної будови; в) внутрішньоклітинний паразитизм; в) здатність зберігати свої ознаки та змінюватися під упливом умов; г) здатність до самовідтворення.

Віроїди — неклітинні форми життя у вигляді одноланцюгової кільцеподібної РНК, що не кодує білків. Віроїди було відкрито в 1971 р. американським біологом Т. О. Дінером. Ці субмікроскопічні частинки захисної білкової оболонки не мають, їхня РНК містить 250—375 нуклеотидів і має масу від 86—130 кДа. Віроїди потрапляють у клітини організму хазяїна під час його вегетативного розмноження, за допомогою комах або механічним шляхом у разі пошкодження. Віроїди можуть завдавати значних збитків рослинництву, оскільки спричиняють віроїдні захворювання рослин (веретеноподібність бульб картоплі, карликовість хризантем, каданг-каданг кокосових пальм, хвороба жовтих плям рису та ін.).

Пріони — неклітинні форми життя, що є білковими частинками без нуклеїнової кислоти. Пріони складаються із особливого білка, який існує у вигляді двох форм: нормальний білок масою близько 25 400 а. о. м. та аномальний, що відрізняється вторинною структурою і здатний перетворювати нормальний білок на собі подібний .Особливостями пріонів є відсутність власного геному, висока стійкість до температури, ультрафіолету, радіації. Пріони не розпізнаються імунною системою як чужорідні білки й не провокують імунної відповіді. Відкрив пріони в 1982 р. американський біохімік С. Прузінер. На сьогодні пріони знайдено в клітинах бактерій, дріжджів й ссавців. Описано понад 10 небезпечних пріонних хвороб тварин й людини (коров’ячий сказ, скрейпі овець, губчаста енцефалопатія котячих, фатальне сімейне безсоння, хвороба куру та ін.)

ВІРУСИ (лат. Virus — отрута) — це неклітинні форми життя, які є внутрішньоклітинними абсолютними паразитами. Наразі близько 5 000 видів вірусів ідентифіковано, тоді як вчені вважають, що існує понад мільйон видів вірусів. Відкрито віруси в 1892 р. російським ботаніком Д. Івановським (1864—1920). Розміри більшості вірусів — у межах від 20 до 300 нм, хоча є серед них й справжні велетні серед неклітинних форм життя. Це мега- й мімівіруси з розмірами близько 600 нм.

Слайд№2

Що таке віруси-живе чи неживе?

Існує популярна теорія, що віруси — це перші мешканці нашої планети. Водночас вони — провокатори хвороб.

Збудники захворювань бувають різні: у вигляді клітини (це бактерії), у дрібнішій формі — це віруси.

Але не думайте, що віруси — такі собі простачки, порівняно з бактеріями. Це не так, адже вони живі, мають ДНК або РНК, здатні до мутації, розмноження та виживання в складних умовах.

Віруси найбільше люблять жити в живому організмі — людини, тварини чи рослини. Саме в організмі віруси займаються улюбленою справою — розмноженням.

Але вони вміють виживати й поза організмом. Здебільшого десь на дверних ручках, столах, поручнях маршруток та інших поверхнях.

Слайд№3

Будова віруса.

Віруси як форма життя

Вірусні частинки (віріони) складаються з двох чи трьох компонентів: генетичного матеріалу у вигляді ДНК або РНК (деякі, наприклад мімівіруси, мають обидва типи молекул); білкової оболонки (капсиду), що захищає ці молекули, і, в деяких випадках, — додаткових ліпідних оболонок.

Життєвий цикл вірусів

Позаклітинна фаза внутрішньоклітинна фаза
взаємодія вірусної частинки з мембраною клітини (взаємодія білків «розпізнавання» вірусного капсида із рецепторними білками мембрани);
потрапляння вірусної частинки в клітину-хазяїна;
синтез вірусних НК, синтез вірусних білків;
самозбирання вірусних частинок і вихід із клітини.

Слайд№4

Класифікація вірусів.

В основу сучасної класифікації вірусів покладено такі основні критерії:

Тип нуклеїнової кислоти (РНК або ДНК) і її первинна структура - сиквенс (одно- або двунитчатая, лінійна, циркулярна, безперервна або фрагментована).
Характеристика віріонів: наявність білкової оболонки (капсида) і / або додаткової липопротеидной оболонки (суперкапсиду), розмір і морфологія, тип симетрії.
Стратегія вірусного генома в клітині господаря (тобто використовуваний вірусом шлях транскрипції, трансляції, реплікації і вихід з неї).
Антигенні та фізико-хімічні властивості.
Феномени генетичних взаємодій.
Екологічні взаємодії (коло сприйнятливих господарів, ареал географічного поширення).
Механізми патогенності (характер змін в клітинах, утворення внутрішньоклітинних включень, зміни експресії генів клітин господаря, апоптоз і трансформація клітин).
Способи передачі та резистентність до факторів зовнішнього середовища (?-з-отриманню, температурі, дії детергентів, ефіру, противірусних препаратів).

На підставі 1 і 2 критеріїв віруси діляться на підтипи, порядки і сімейства, на підставі інших ознак - на пологи і види. Вид - найменша таксономічна одиниця. Існує у вигляді «квазівидів». Додатково за будовою геному і антигенними варіацій розрізняють підвидові категорії - типи, субтипу. Типи і субтипу мають цифрове або буквене позначення. Наприклад, серотипи поліовірусу - 1, 2 і 3; генотипи вірусу гепатиту С - 1-6, субтипу - 1а і 1б і т.д.

Слайд№5

Роль вірусів у природі і житті людини

Здається, віруси тільки й існують для того, щоб приносити людству страждання. Втім, якби вони всі раптом зникли, наш світ став би геть іншим - і далеко не кращим. Для чого насправді потрібні віруси?

Упродовж тисячоліть віруси забрали величезну кількість життів і помітно змінили населення планети. Жертвами епідемії іспанського грипу 1918 року стали від 50 до 100 мільйонів людей, і майже 200 мільйонів померли від віспи лише у XX столітті.

Теперішня пандемія Covid-19 - лише одна з нескінченої низки смертельних атак вірусів.

Якби за помахом чарівної палички можна було одразу і назавжди знищити всі віруси, багато людей, насамперед тепер, вочевидь, зраділи б. Втім, це була б смертельна помилка і навіть більш небезпечна за будь-яку пандемію.

"Якби всі віруси раптом зникли, світ став би чудовим місцем - приблизно на півтора дня, а потім ми всі померли б", - каже Тоні Голдберг, епідеміолог з Вісконсинського університету в Медісоні.

"Користь вірусів безсумнівно переважає шкоду"

Переважна більшість вірусів не є патогенними для людини, багато з них відіграють важливу роль у формуванні екосистем.

Багато людей навіть не усвідомлюють, яку величезну роль мають віруси в існуванні життя на Землі, адже ми зазвичай зосереджені на неприємностях, які вони заподіюють людству.

їхню роль у нашому виживанні, але і те, як мало ми поки що знаємо про них.

По-перше, вчені навіть не знають точно, скільки вірусів взагалі існує. В офіційних класифікаціях їх - тисячі, але насправді їх можуть бути - мільйони.

Пенсильванія.

Невідомо вченим і те, який саме відсоток серед усіх вірусів небезпечний для людини. "Якщо дивитися на великі числа, то статистично відсоток небезпечних вірусів наближається до нуля, - зазначає Кертіс Саттл, еколог-вірусолог з Університету Британської Колумбії. - Майже всі існуючі віруси не хвороботворні для нас".

Без вірусів ми та багато інших видів були б більш схильні до хвороб.

Віруси також є одними з найбільш перспективних способів лікування деяких захворювань. Фаготерапія, яку активно вивчали у Радянському Союзі ще в 1920-х роках, використовує віруси для боротьби з бактеріальними інфекціями.

Тепер ця галузь досліджень швидко зростає. Адже лікування вірусами є кращим не лише через підвищення стійкості до антибіотиків, але й завдяки можливості точно налаштувати терапевтичний ефект, не знищуючи без розбору всю популяцію бактерій, як це роблять антибіотики.

"Віруси врятували чимало життів, коли антибіотики виявилися недієвими", - зазначає Саттл.

Здатність людини до народження живого потомства виникла завдяки генетичному коду старовинних ретровірусів, якими наші предки заразилися мільйони років тому.

Як зазначили автори цього відкриття у видання PLOS Biology: "Цілком можливо припустити, що якби не пандемії ретровірусів, яких наші далекі предки зазнали мільйони років тому, вагітність сучасної людини була б геть іншою, а можливо, й взагалі не існувала би".

Слайд№6

Вірус,що змінив наше життя.

Що таке новий коронавірус?

Коронавіруси- це велика родина вірусів, які викликають захворювання, починаючи від звичайної застуди до більш важких захворювань. Новий коронавірус - це новий штам, раніше не ідентифікований у людей. COVID-19 - це інфекційне захворювання, спричинене останнім виявленим коронавірусом (SARS-CoV-2).

Як поширюється вірус?

Люди можуть заразитися COVID-19 від інших людей, які мають вірус, вдихаючи дрібні крапельки рідин від людей із COVID-19, які кашляють або чхають, або через дотик до забруднених поверхонь.

Які симптоми?

Багато людей, які заражаються, відчувають легкі симптоми і одужують, але деякі люди можуть переносити хворобу досить тяжко.
Симптоми включають поєднання:

Лихоманка
Кашель
Утруднене дихання
Біль у м'язах
Втома

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) буде використовувати букви грецького алфавіту для назв штамів SARS-CoV-2, вперше виявлених у Великій Британії, ПАР, Бразилії та Індії.

«Британський» штам коронавірусу позначили як Alpha, «південноафриканський» — Beta, «бразильський» — Gamma, а «індійський» — Delta.

Слайд №7

Вакцинація шлях до порятунку.

Пандемія Covid-19 змусила людство згадати, наскільки небезпечними та руйнівними бувають спалахи інфекційних хвороб і як вакцини стають в таких випадках єдиною надією на повернення до нормального життя.

Коронавірус — не перший ворог, зброєю проти якого повинна стати масова вакцинація. Сотням мільйонів людей у всьому світі пощастило вижити, тому що знайшлася зброя проти невидимих убивць, які тероризували світ. Звичайно, якщо вони жили там, де був доступ до медичної допомоги.

Ось кілька прикладів того, як вакцини змінили життя людей.

Віспа

Віспощеплення - мабуть, найбільша історія успіху в цій галузі.

Тільки в XX столітті ця надзвичайно заразна вірусна хвороба вбила понад 300 мільйонів людей. Кількість жертв в більш ранні епохи не піддається обліку.

Близько 30% тих, хто заражалися віспою, вмирали, нерідко в муках, тому що все їхнє тіло вкривалося гнійними наривами. Решта сліпнули або залишалися на все життя з жахливими шрамами на шкірі.

Протягом століть люди відчайдушно шукали ліки проти віспи — і врешті-решт, створили першу вакцину.
Ідея, що штучно викликана слабка форма захворювання здатна створити у людини імунітет, народилася, ймовірно, в Китаї. Відповідно до джерел, вже близько 1000 року люди там вдихали через ніс порошок з дрібно потовчених струпів хворих на віспу або вставляли у вуха шматочки вати, вимочені в гної.
У Британії XVIII століття щеплення від віспи палко пропагувала знаменита аристократка та інтелектуалка леді Мері Монтегю, яка сама в молодості перехворіла на віспу і ознайомилася з відповідними практиками в Туреччині, де її чоловік служив послом.
Надійним метод було назвати важко. Приблизно кожен тридцятий пацієнт в результаті хворів на віспу у важкій формі і гинув.
Тим часом англійські фермери давно помітили, що коров'яча віспа для людини заразна, але не смертельна. Вивчивши це явище, лікар Едвард Дженнер створив на основі коров'ячої віспи надійну і безпечну вакцину.
14 травня 1796 року Дженнер прищепив нею восьмирічного фермерського сина Джеймса Фіппса, який згодом дожив до старості, а за два роки випустив знамениту брошуру "Дослідження причин і дія коров'ячої віспи". Випустив власним коштом, оскільки Королівське наукове товариство поставилося до методу Дженнера з недовірою.
Сумніви відпали, коли військовослужбовців британської армії і флоту примусово прищепили від віспи, і ні з ким нічого поганого не сталося.
Майже за сто років Луї Пастер з поваги до Дженнера запропонував назвати всі засновані на принципі створення штучного імунітету препарати вакцинами: від французького слова vache - "корова".

У бідних країнах віспа продовжувала лютувати ще понад півтори сотні років. Покінчити з нею допомогла програма масованого щеплення ВООЗ, яка стартувала в 1967 році.

Вважається, що для появи колективного імунітету необхідно прищепити 80% населення. Вакцинувати кілька мільярдів людей було неможливо.

Зате досить ефективною виявилася тактика точкової імунізації, вперше випробувана в східній Нігерії: оперативно виявляти осередки віспи і прищеплювати сусідніх жителів. Викорінити віспу в регіоні з населенням в 12 мільйонів людей вдалося, зробивши всього 750 тисяч щеплень.

Зараз живі віруси віспи залишилися лише в двох місцях на Землі: лабораторіях вищого рівня захисту в Росії та США.

Вакцинація в Україні

у Наразі для вакцинації в Україні використовують та планують використовувати вакцини знаних у світі розробників і виробників

AstraZeneca

AstraZeneca (Covishield, SKBio) індійського, корейського та італійського виробництва — це векторна вакцина, яку розробив Оксфордський університет та британсько-шведська компанія AstraZeneca. Потрібні дві дози вакцини з інтервалом у 12 тижнів. Першу і другу дозу можна отримати вакциною AstraZeneca, виробленою на різних майданчиках. Схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров’я для екстреного використання

Coronavac

CoronaVac/Sinovac Biotech — це інактивована вакцина, розроблена китайським фармацевтичним підприємством Sinovac Biotech. Потрібні дві дози вакцини з інтервалом у 14-28 днів Схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров’я для екстреного використання.

Comirnaty

Comirnaty/Pfizer-BioNTech — це мРНК-вакцина, розроблена німецькою біотехнологічною компанією BioNTech спільно з американським фармакологічним концерном Pfizer. Потрібні дві дози вакцини з інтервалом у 21 день. Схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров’я для екстреного використання.

Moderna

Moderna — це мРНК-вакцина, розроблена американською фармацевтичною компанією Moderna. Потрібні дві дози вакцини з інтервалом у 28 днів. Схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров’я для екстреного використання.

3.Узагальнення та систематизація знань.

Виконайте тести

1.У 1892 році раніше невідомі субмікроскопічні істоти, які назвали вірусами відкрив:

варіанти відповідей

Л. Пастер А. Левенгук
Д.І. Івановський І.І. Мечников

2.До складу вірусних частинок входять:

варіанти відповідей

Тільки ДНК Або ДНК, або РНК
Тільки РНК Одночасно і ДНК, і РНК

3.Повітряно-крапельним шляхом передається збудник такої хвороби, як:

варіанти відповідей

СНІД Ящур
Грип Герпес

4.При потраплянні вірусу в клітину в ній синтезуються:

варіанти відповідей

Антитіла Інтерферони
Гормони Вітаміни

5.Зараження людей по всьому світу коронавірусом COVID-19 можна віднести до:

варіанти відповідей

Пандемії Інфекції
Епідемії Навали

6.Укажіть вірусні захворювання:

варіанти відповідей

Герпес Папілома Віспа
Гепатит
Чума Молочниця Малярія

7.Білкова оболона вірусів називається:

варіанти відповідей

Суперкапсид Нуклеоїд
Капсид Мембрана

8.Укажіть назву гострого інфекційного захворювання, що перебігає з ураженням ЦНС, виникненням парезів і паралічів, іноді закінчується смертю. Поширюється від людини до людини через фекалії та слину, особливо через заражену їжу та воду. Найбільш вразливими до захворювання є діти віком до п'яти років. Хвороба невиліковна, але її поширенню можна запобігти шляхом вакцинації.

варіанти відповідей