Використання технологій розвитку критичного мислення на уроках світової літератури.

Думанська Л.І.
викладач світової літератури

Плекати Людину, творити Особистість,
допомагати кожному розкрити
свої таланти, відшукати себе
і своє місце у житті -
це гасло роботи вчителя літератури.

Перед сучасною освітою стоїть безліч завдань, які передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної особистості, здатної до адекватної оцінки оточуючих подій, спроможної творчо вирішувати поставлені перед нею завдання, а головне - не стати знівельованою особистістю у вирі асоціативних проявів суспільства. Безперечно, життя додає нових штрихів до сьогоднішніх ідеалів: ми знаходимося в постійному політичному круговерті, підпадаємо під вплив і релігії, і нових культурних утворень... Як в такому безмежному світі залишитися особистістю з чіткими моральними переконаннями, гідним патріотом, мати незаангажоване бачення подій, які оточують? Мабуть, одним з найвпливовішим та культурним осередком є навчальний заклад, який залишається державою в державі, виконує свою місію і надає ґрунт для задоволення освітніх та моральних потреб учня.

Можна з впевненістю сказати, що саме в літературі комплексно і систематично можна вирішувати завдання, які є актуальними і нагальними в умовах сьогодення. Створити осередок творчості та пошуку на уроці - ось головна мета, яка стоїть на першому місці. Щоб мати творчого учня - треба навчитися творчо працювати! Поштовх до освоєння учнями нових істин можливий лише на засадах партнерства та нових підходів. Саме тому основною проблемною темою в контексті викладання світової літератури є: «Використання технологій критичного мислення як засобу створення творчого мікроклімату на уроці світової літератури»

Актуальність розкриття визначеної проблеми полягає в завданні педагога - змінити практику своєї роботи, щоб сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них активного мислення, адже в ідеалі ми прагнемо, щоб учні не просто запам'ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, вирішували, інтерпретували та дебатували за змістом. Саме таке навчання й буде вважатися якісним сьогодні. Здатність до співпраці є найважливішою умовою критичного мислення, оскільки вона підтримує діалог, спільну мету і взаємне вивчення цінностей.

Література, впливаючи на формування і розвиток особистості, розкриває бачення світу і допомагає зрозуміти свою позицію відносно почутого чи побаченого.

В рамках уроків із світової літератури, побудованих на засадах критичного мислення, вирішується завдання сучасного підходу до навчання та виховання ліцеїстів. Навчити дітей мислити критично - означає правильно поставити запитання, направити їх увагу в правильне русло, вчити самостійно робити висновки та знаходити рішення. Виникає необхідність у вихованні у ліцеїстів внутрішньої потреби передавати власне бачення світу, мати особисту позицію. Сучасні учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Протягом уроків літератури відшукуються здібності у дітей, розвиваються  найменші прояви їхнього таланту.

Сучасне реформування загальної середньої освіти передбачає реалізацію принципів гуманізації та демократизації, методологічне переорієнтування принципів на розвиток особистості кожного учня, формування його компетенностей. Головним у начальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю, розвиток особистості і учня, і викладача через їх творчу взаємодію. Завдання викладача на етапі реформування змісту освіти полягає в тому, щоб дбайливо ростити нові таланти, створюючи всі умови для їх розвитку та самореалізації.
Слово «творчість» походить від слова «творити», і в загальновідомому сенсі це означає шукати, винаходити і створювати дещо таке, що не зустрічалось в минулому досвіді – індивідуальному чи суспільному. Основними критеріями творчості в пізнавальній діяльності учня є:  самостійність, пошук і вибір можливих варіантів руху до мети; створення в цьому процесі нового продукту. Учні  з високим рівнем креативності мають адекватну самооцінку, характеризуються внутрішньою свободою й високим самоконтролем, ініціативністю, успішно пристосовуються до умов свого соціального оточення.
Які ж форми роботи потрібно використовувати викладачу  літератури для розвитку творчого мислення учнів? Є дуже велика кількість інформації з цього питання. На своїх уроках ми  використовуємо такі технології та прийоми навчання:: технологія критичного мислення, інтерактивні методи навчання, ігрові технології, використання творчих завдань.
Можна організувати і провести урок літератури, який за зовнішніми ознаками ніби відповідає вимогам до сучасного уроку. Але якщо такий урок не націлений на серйозну роботу з текстом твору, то сприймається він як сучасне шоу — не більше. Використання всіх сучасних технологій на уроці літератури доцільне лише за умови, якщо вони дозволяють глибше осягнути художній твір.
Найперше завдання викладача-філолога  – організувати грамотний ідейно- художній аналіз твору, який допоможе інтерпретувати (пояснити) цей твір. Перш ніж виконувати творчі завдання на уроці, потрібно „увійти” до тексту художнього твору, відчути його на емоційному рівні. Якщо твір великий та складний, потрібно, щоб викладач читав уривки твору вголос на уроці. Якщо є можливість, потрібно подивитись і фрагменти з фільмів, знятих за творами (наприклад „Злочин і кара” Ф. Достоєвського, „Анна Кареніна” Л. Толстого, „Майстер та Маргарита”  М. Булгакова,   мультфільм „Старий і море” та інші).
Тоді вже можна починати творчу роботу з учнями. З найбільшим інтересом учні виконують такі творчі завдання: написання літературного диктанту, створення „асоціативних кущів”, створення сенканів, дають відповіді на запитання вікторини за текстом, вирішують  чи складають кросворди.
(Зразки творчих завдань надаються у додатках)
Якщо твір невеликий за обсягом,  можливе використання інтерактивних технологій, роботи у малих групах, у парах. Дуже сприяє поглибленому зануренню у текст робота за технологією критичного мислення. Найчастіше використовуємо такі дидактичні прийоми роботи з текстом: щоденник подвійних записів, спрямоване чигання (див. додатки). При обговоренні тексту також доцільно використовувати прийоми з технологією критичного мислення: вправи „Я так думаю” чи „Обери позицію”; відповідь з рецензією; вправа „Магазин самообслуговування”; ігри „Так - Ні”, „Спіймай помилку” та ін. (див. додатки). Вважаємо  найбільш цікавим є завдання „На смак і колір”, коли викладач  надає учням певний вибір завдань, наприклад: виконати два завдання з підручника, написати невеликий твір чи есе, законспектувати  текст з підручника, ознайомитись із матеріалом інформаційних карток з подальшим виконанням різного типу завдань за технологією критичного мислення.
У даному випадку використовується диференційний підхід до виконання творчих робіт. Хтось може впоратись лише із завданням з підручника, а хтось спробує створити есе. Дуже зручним видом роботи є використання інформаційних карток. Інформаційні картки сприяють розвитку інтересу до вивчаємого матеріалу. (Див. додатки).
Кожен викладач – творець свого уроку. А наша творчість може допомогти і учню відчути себе творчою особистістю.
Уроки зв’язного мовлення — чарівний ліхтар творчості учнів. Кожна з граней цього ліхтарика – маленька сходинка до власної творчості.
Ми проходимо з учнями через лінзу логіки та гармонії (складання плану), зупиняємось у дзеркалі епізоду (створення розгорнутої відповіді за змістом епізоду), захоплюємось сяйвом художнього образу (написання твору про літературного героя), бачимо світ через райдугу твору художника (опис картини), вивчаємо художній твір у променях власних вражень (написання твору-відгуку); збираємо мозаїку художніх засобів (дослідження художнього тексту, подорожуємо разом із письменником (написання творчого переказу, похвального слова письменнику).
Разом із учнями створюємо казки, пишемо вірші, замальовки, листи улюбленим героям, інсценізуємо власні п'єси. Усе це  – чарівне світло учнівської творчості”.
Атмосфера доброзичливості та взаємної підтримки на такому уроці обов'язкова.
Ситуація успіху в висловлюваннях викладача звучить так: «Ось бачиш, ви все змогли. Ось це (елемент, частина) вийшло дуже гарно. Я впевнена, ви можете зробити ще краще!»
Урок можна закінчувати   такими  фразами: «Шановні! Ось і скінчився урок. Дякую за приємну зустріч, за співдружність,  розуміння. До нових зустрічей!»
Залучаємо учнів до участі у предметних тижнях, фахових олімпіадах. Це є частиною вчительського кредо: Щасливий той, хто міг життя прожити і добрий слід лишити на землі.
Бо вся праця викладача  спрямована на досягнення однієї основної мети — виховання любові до  літератури.
Інформація ведучого:
Уява і фантазія — одні з найважливіших аспектів нашого життя. Жахливо уявити, що було б, якби людина не володіла фантазією. Світ позбувся б майже всіх наукових відкриттів, безлічі витворів мистецтва. А чи можна засвоїти навчальну  програму без уяви? Адже будь-яке навчання пов'язане з необхідністю щось уявити, оперувати абстрактними образами й поняттями. Усе це неможливо здійснити без уяви або фантазії.
Уява і фантазія властиві кожній людині, але люди відрізняються за спрямованістю своєї фантазії, її силою і яскравістю.
Згасання функції уяви з віком – негативний момент для особистості. Разом із тим, уява може не тільки полегшити процес навчання, але й сама розвинутися за відповідної організації навчальної діяльності. Із досвіду роботи з учнями можна сказати, що істотним прийомом для тренування уяви, а разом із нею – мислення, уваги, пам'яті та інших психічних функцій, є ігри і завдання «відкритого типу», тобто ті, що мають не єдине правильне розв'язання.
Чому  викладачеві  важливо використовувати  технологію розвитку критичного мислення?
По-перше, використання технології розвитку критичного мислення забезпечує перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.
По-друге, це набагато ефективніший шлях використання часу вчителя, ресурсів суспільства, аніж навчання, яке залишає учнів пасивними, стомлює їх одноманітністю і результати якого швидко забуваються школярами, оскільки вони не розвиваються та не використовуються на практиці.
По-третє, ми повинні готувати учня до життя в інформаційному суспільстві. А це значить, треба навчити її серед невпинного потоку інформації вибирати головне, критично перевіряти отриману інформацію.
По-четверте, критичне мислення є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян, які повинні про все мати власну думку і не дозволяти маніпулювати своєю свідомістю.
Що потрібно знати викладачу  про критичне мислення?
Хочу застерегти викладачів від хибного уявлення про сутність критичного мислення. Чомусь деякі педагоги ототожнюють поняття "критично мислити" і "критикувати". Критично мислити — це не означає обов'язково критикувати, відкидати, заперечувати, негативно оцінювати, Що ж таке критичне мислення?
Критичне мислення — це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв'язати; зважено, вдумливо розглянути різні, а часом і протилежні підходи і розуміння проблеми з метою прийняття власного обгрунтованого рішення (термін "критичне" в такому контексті найбільш адекватний слову "аналітичне"); вміння самостійно знайти, обробити, проаналізувати та дати оцінку певній інформації; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстою­ванні своєї позиції.
Орієнтація на критичне мислення передбачає передовсім несприйняття
будь-якої думки або оцінки ”на віру": кожен учень, не беручи до уваги  авторитетів, має сформувати свою думку про те чи інше явище, тобто ( виробити власні переконання.
Як навчати учнів критично мислити на уроках світової літератури?
Предмет "світова література" має великі можливості для розвитку критичного мислення. Його можна розвивати і на біографічних уроках, і під час читання, аналізу та інтерпретації художнього твору; під час опрацювання матеріалу підручника, обговорення наукових і публіцистичних статей,
матеріалів Інгернету; в дискусіях; у процесі написання творчих робіт, рефе­ратів аналітичного характеру з виявленням та порівнянням різних поглядів на проблему; під час рецензування своїх і чужих творчих робіт, рефератів тощо.
Читання художнього твору в класі.
Якщо твір не великий за обсягом і ви вирішили прочитати його з учнями в класі, можна використати спеціальні методи читання художнього твору, які допоможуть зробити процес читання більш осмисленим та сприятимуть розвитку критичного мислення школярів. Ці методи доцільно використо­вувати і при читанні невеликих фрагментів твору.
Метод «Спрямоване читання і міркування».
Це самостійне читання твору ("про себе"), постановка запитань до прочитаного та обговорення змісту.
Щоб організувати діяльність, треба:

1. Розбити текст на частини, які не повинні бути дуже малі, щоб була простежена основна лінія дії.
2. 3апропонувати учням мовчки читати і зупинятися на вказаних викладачем місцях.
3. Викладачеві задавати підготовлені запитання на розуміння тексту, пропонувати учням прогнозувати подальший розвиток подій.

4.Обговорювати відповіді на них усім  класом.
5. Закінчити чигання можна, запропонувавши учням зробити припущення щодо подальших подій з персонажами сюжету (створити "карту персонажів").
Метод "Спрямоване слухання та міркування "схожий на метод "Спрямоване читання і міркування", але при використанні цього методу учитель чигає текст уголос.
Метод "Щоденник подвійних записів "
Метод передбачає уважне читання тексту з нотатками.
Щоб організувати діяльність, треба:

1. Учням поділити сторінку навпіл.
2. Під час читання зліва записувати, який момент або персонаж їх вразив (здивував або щось нагадав із власного досвіду), а праворуч — написати коментар до цього (Що саме їх вразило? Які думки викликало? Які запитання виникли?).

3.Викладачеві   дати учням час для читання та занотовування.
4.Запропонувати учням поділитися своїми коментарями.
5.Після  цього можна запитати в учнів: "У кого є саме ці уривки? У кого інші?"
Як викладачу літератури створити сприятливе навчальне середовище для розвитку критичного мислення учнів?
Учні не будуть мислити критично, поки викладач не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити учням вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли учні повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають, говорять, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: "Я не згоден", "Я думаю інакше", тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку.
Якщо ви свідомо виховуєте у своїх учнів критичне мислення, старайтесь не обмежуватися на уроці запитаннями, які потребують конкретного знання фактів та деталей. Наприклад: у якому році народився  Л. Толстой? Якою була улюблена книга Жульєна Сореля? тощо.
Якщо мета навчання полягає не лише в тому, щоб запам'ятати факти, а й
використати їх для вирішення завдань і прийняття рішень, то для учнів буде ефективніше ставити запитання, які вимагають виходу за межі простого знання фактів і деталей та застосування складнішого рівня критичного мислення. Наприклад: Як улюблена книга Жульєна Сореля розповідає про його кумира? (Улюблена книга Жульєна "Меморіал Святої Єлени" свідчить про його захоплення Наполеоном).
Найкращий варіант – поєднувати запитання двох рівнів.
Викладачу літератури важливо до кожного уроку готувати якомога більше запитань високого рівня, які сприяють виникненню в учнів критичного мислення. Водночас важливо й правильно ставити ці запитання. Ось декілька  порад:
- Після того, ж задали запитання, надайте час на міркування (до 5-10 хв)
- Реагуйте на відповіді учнів позитивно і зацікавлено: "Дуже цікава думка!", "Мені сподобалася ваша версія!", "Я про це досі не думала", "Давайте запам'ятаємо цю відповідь!",  "Оригінально!" тощо.
- З’ясуйте думку інших учнів: "Хто згоден з Максимом? Хто не згоден? Чому?"
- Якщо ви відчуваєте, що учні не наважуються висловити свою думку перед усіма,  використайте метод "Поміркуйте  - Об'єднайтеся в пари - Обговоріть".
Критичне мислення має такі характеристики:
1. Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальній характер.
2. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, адже її розв'язання стимулює людину мислити критично. Початок розв'язання проблеми  – це збирання інформації про неї, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо.
3. Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв'язати поставлену проблему.

1. Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може маті декілька розв'язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими власними аргументами,  які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.
2. Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна в спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

Можна виділити ознаки людини, яка мислить критично:

1. Здатність сприймати думки інших критично. Людина виявляє здатність прислухатись до думок інших, оцінювати й аналізувати їх щодо розв'язання поставленої проблеми.
2. Компетентність. Людина виявляє прагнення до аргументації прийнятого нею рішення на основі життєвого досвіду, фактів з життя та знання справи.
3. Небайдужість у сприйнятті подій. Людина виявляє інтелектуальну активність у різних життєвих ситуаціях, здатність зайняти активну позицію у конфронтаційних ситуаціях.
4. Незалежність думок. Людина прислуховується до критики на свою адресу, може протиставити свою думку думкам інших або не погодитися з групою.
5. Допитливість. Людина виявляє вміння проникнути в сутність проблеми, глибину інформації.
6. Здатність до діалогу і дискусії. Людина вміє вести діалог і дискутувати, тобто вислухати думку інших, з повагою ставитись до цих думок, переконливо доводити свою позицію, толерантно поводити себе під час проведення дискусій.

Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної крої роботи викладача й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій викладача з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні у мови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.  Головними з них є такі:

1. Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації за заданою проблемою, її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Робота з формування  критичного мислення може вестись не тільки на уроці, а й перед ним і після нього.
2. Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікується висловлення  своїх думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї можуть  бути різноманітними, нетривіальними.
3. Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками. Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у розв'язання проблеми.
4. Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв'язання  проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована «колективною мудрістю».
5. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь-які думки,  мислити поза шаблоном. Вони мають бути впевнені, що можуть внести свою «цеглинку» у зведення «будинку», яким є розв'язання проблеми. Викладач  повинен створити середовище, вільне від жартів, глузувань.
6. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у навчанні, отримуючи  справжнє задоволення від здобування знань. Це стимулює їх до роботи на складніше рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично.

Урок у технології критичного мислення

1. Асоціативні кущі.

Методичний прийом: «Далі, далі…

Завдання: за певний відрізок часу відповісти на якомога більшу кількість питань (можна поділити групу на дві команди).
Зразки питань:

1. В якому районі Москви відбуваються події, що стали зав’язкою  в романі «Майстер і Маргарита»?
2. Що робить професор Воланд в Москві?
3. Де відбуваються події в романі?
4. Як Берліоз позбувся голови?
5. Що приносить буфетчик Воланду?
6. Як называлась «страшна хвороба» Пілата?
7. Скільки заплатили Іуді за зраду?
8. Хто виманив Іуду за місто?
9. За что покараний Берліоз?
10. Який гріх в романі вважається найбільшим?
11. Які гості були на балу у Воланда?
12. Від чого Маргарита позбавляє Фріду?
13. Який подарунок отримує Маргарита від Воланда?
14. Чим нагороджені в романі Майстер і Маргарита?
15. Літературний диктант.

Хід вправи: зачитується відривок з роману, де деякі слова пропущені. Потрібно написати у зошиті тільки ці слова. Викладач перевіряє завдання за ключем.

1. «Чорна скриня»

Умови: у «чорній скриньці» знаходяться два предмети (по одному для кожної команди). Точна відповідь – 2 бали.

1. Те, що знаходиться зараз тут, у романі «виразно виділялось на чорному фоні» , Майстру «воно» не сподобалось, більше того викликало занепокоєння, але він пожалкував про те, що виразив негативне відношення стосовно цього предмету, тому що одразу розлучився з ним (предметом).

Увага! Що у скриньці?

1. Цей предмет щойно не коштував життя людині, котрій дістався випадково. Новий власник навіть продумав «план реалізації» знахідки, але «річ» знадобилось повернути, оскільки справа прийняла занадто серйозний характер.

Увага! Що у скриньці?

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондаренко М. Г, «Розвиток критичного мислення на уроках літератури». Вид. група „Основа”, 2009 р.
2. Наволокова Н. П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій, Харків, „Основа” 2011.
3. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем - майстром / Упорядники Андрєєва В. М., Григора В. В. - X.: Вид. група „Основа”, 2006.
4. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. - метод. Посібник. - К.: Вид. А.С.К., 2004.
5. Тягло О. В. Критичне мислення. Харків, „Основа”. 2008.
6. Йадкіна В. 1.101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок.-Х. Вид. група „Основа”, 2008. (Серія педагогічна колекція).
7. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект: Посібник для вчителів і студентів. – К.: СПД Богданова А.М., 2007.