Розробка уроку : Влада золота та її філософія в повісті Оноре де Бальзака «Гобсек»

Думанська Л.І.
викладач світової літератури

Мета уроку: ввести учнів у художній світ Бальзака, визначити особливості втілення мотиву «влади золота» у повісті; допомогти учням побачити зв'язок творчості письменника з епохою і літературним процесом; поглиблювати знання учнів про портрет як засіб розкриття внутрішнього світу героя; виховувати інтерес до творчості й особистості письменника

Обладнання: портрет письменника, текст повісті «Гобсек», ілюстрації до повісті, презентація

Епіграф:

… я мав написати твір, який би охопив три форми буття – чоловіків, жінок і речі, тобто людей і матеріальне втілення їх мислення, - словом, відобразити людину і життя.

Оноре де Бальзак

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

У «Передмові до «Людської комедії» Бальзак писав, що до нього зображували «чоловіків і жінок», він же зображує «чоловіків, жінок і речі». На останнє Бальзак звертав особливу увагу, адже речі – це той предметний світ, який оточує людину і свідчить про її суспільний статус, рівень освіти, про її культурні та духовні запити, про той соціальний світ, де людина існує. Саме зв'язок людини з соціальними та часовими координатами і є відкриттям реалістичного мистецтва.

Герой повісті «Гобсек» - яскраве виявлення свого часу, своєрідний символ суспільства, яке Бальзак намагався зобразити в»Людській комедії».

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

Отже, тема сьогоднішнього уроку «Влада золота та її філософія в повісті Оноре де Бальзака «Гобсек». Наше завдання: увійти в художній світ Бальзака, визначити особливості втілення мотиву «влади золота» у повісті; дослідити зв'язок творчості письменника з епохою і літературним процесом; поглиблювати знання про портрет як засіб розкриття внутрішнього світу героя

ІІІ. Сприйняття навчального матеріалу

1. Слово викладача

Повість Оноре де Бальзака «Гобсек» - один із шедеврів французької літератури ХІХ ст.. Класика актуальна у всі часи, тому що стосується «вічних» питань людського буття. Одне з таких одвічних питань – вплив «золотого мішка» на внутрішній світ людини  - сьогодні, як ніколи, співзвучне питанням нашого часу. Чимало  публіцистів,  навіть науковців стверджують, що ми, як колись герої Бальзака, живемо за епохи «початкового накопичення капіталу», буяння його диких, нецивілізованих форм. Тож сьогодні буде особливо повчальним поміркувати над проблематикою твору, співзвучного сучасності. Над цінностями персонажа, основною і єдиною втіхою якого стала нажива, жадоба до золота, а також характерами героїв, які його оточують.

2. Бесіда

Визначте, які соціальні верстви представлені Бальзаком у повісті «Гобсек».  (Аристократія – сім’я де Ресто, сімя де Гранльє, граф де Борн, Максим де Трай (графи, віконтеси тощо). Буржуазія – Гобсек та його спільники, вихідці з низьких та середніх прошарків суспільства, що нажили величезних статків (Жигонне, Вербруст та інші, з Гобсеком усього десять на весь Париж). Середній прошарок – адвокат Дервіль, швачка Фанні Мальво. Низький прошарок – воротарка, інвалід, служниця у домі де Ресто.)

Визначте, який із цих прошарків історично стоїть на верхівці французького суспільства у 30-ті роки ХІХ ст..? (Аристократія) А хто є володарями життя у повісті «Гобсек»? (Десять «живоглотів», що таємно володіють усім Парижем завдяки скупченню у їхніх руках величезної кількості грошей.)

Чому істинними господарями Парижа є такі, як Гобсек? Чи погоджуєтеся ви з поглядом героя?

3. Слово викладача

Існує давня легенда. Дуже давно жили два друга. Коли у них народилися діти, вони вирішили залишити сім’ї і помандрувати, узявши з собою по мішку. В них вони складали маленькі камінці, якщо чули та бачили щось незвичайне. Минуло багато років, мішки стали повними, і друзі вирішили повернутися додому. Вони були щасливі, що знову повернулися у рідні домівки. Одного вечора чоловіки відкрили свої мішки та побачили, що камінці зникли.

Замість них один чоловік знайшов у мішку чудові квіти. Це були: Здоров'я, Любов, Удача та Дружба. Він віддав ці квіти своїм дітям, сказавши, що це головне, що це треба для життя людини, що це і є життєві цінності.

Інший знайшов у своєму мішку павуків, змій, ящірок. Він нічого не дав своїм дітям, бо збирав заздрість, жадібність, байдужість, жорстокість.

4. Прийом «Запитай себе сам»

Розташуйте життєві цінності за порядком значимості для вас:

Дружба;

Матеріальний добробут;

Любов;

Чисте сумління;

Здоров'я;

Почуття власної гідності;

Кар’єра;

Гроші;

Мудрість;

Знання.

5. Продовження бесіди

Визначте, яку роль відіграють гроші (золото) у долі кожного з героїв повісті Бальзака. Хто і чому викликає у вас огиду?

Чим вимірювалася ціна людини у сучасному Бальзакові суспільстві?

Доведіть на прикладі повісті «Гобсек» справедливість вислову Вюрмсера, що «Людська комедія» - це організм, у якому замість крові циркулюють гроші. Наскільки ці слова актуальні для сьогодення?

6. Робота з цитатним матеріалом

Висловіть свою точку зору з приводу наступних міркувань Гобсека. Доберіть з тексту повісті цитати – доповнення.

«... Все життя зводилося до золота...»

«...З усіх земних благ є тільки одне, досить надійне, щоб людина прагнула його. Це... золото. В золоті втілено всі людські сили»

«Гонор – це завжди наше «я». А що може вдовольнити гонор? Золото! Щоб здійснити наші примхи, потрібні час, матеріальні засоби або зусилля. І от золото містить у собі все це у зародку і все дає в дійсності».

«А хіба можуть відмовити тому, в кого в руках мішок золота?»

«Золото – ось духовна суть усього теперішнього суспільства».

7. Аналіз образу Гобсека

7.1. Робота з цитатами «Портрет Гобсека» (розміщення на дошці біля ілюстрації, бесіда)

«Якщо цей чоловік був задоволений з минулого дня, він потирав руки, а з глибоких зморщок його обличчя неначе випромінювався димок веселості ,  справді-бо неможливо інакше передати німу гру його мускулів обличчя, що нагадувала беззвучний сміх Шкіряної панчохи»

Волосся в мого лихваря було зовсім гладеньке, завжди старанно зачесане, з сивиною, попелясто-сіре.

Губи у нього були тонкі, як у алхіміків та старезних дідів на картинах Рембрандта або Метою

Його маленькі очі, жовті, як у тхора, були майже зовсім без вій і боялися світла; тому він захищав їх козирком старого картуза.

Риси його обличчя, непорушні, холодні, як у Талейрана , були мов вилиті з бронзи.

Уявіть собі жовтувато-бліде, тьмяне обличчя, я назвав би його місячним ликом, бо воно скидалося на позолочене срібло, з якого зійшла позолота..

Кінчик гострого носа був так поритий віспою, що скидався на буравчик.

Говорив цей чоловік тихо, лагідно і ніколи не гарячкував. Його вік був загадкою: не знати було, чи він передчасно постарівся, чи зберіг свою молодість, щоб вона йому служила вічно. Його кімната, де все було охайне і потерте, починаючи з зеленого сукна на письмовому столі-до килима над ліжком, скидалася на холодну оселю самотньої старої діви, що цілими днями стирає порох з своїх меблів. Узимку головешки  в  каміні,  завжди  присипані  купкою попелу, диміли, ніколи не розгоряючись полум'ям. Його вчинки, з тієї миті, коли він прокидався і до нападів кашлю ввечері, були розмірені, як коливання маятника. Це була якась людина-автомат, котру нібито щоденно заводили. Якщо торкнутись мокриці, що повзе по паперу, вона зупиниться і прикинеться мертвою; так само і цей чоловік спинявся раптом посеред розмови і мовчав, коли проїжджав екіпаж, чекаючи, доки гуркіт стихне, щоб не напружувати голосу. Наслідуючи Фонтенеля6, він заощаджував свою життєву енергію, приборкуючи в собі всі людські почуття. Тим-то життя його текло так само безшумно, як пісок у старовинному пісковому годиннику. Іноді його жертви обурювались, несамовито кричали, потім наставала глибока тиша, немов у кухні, де щойно зарізали качку. Надвечір людина-вексель ставала звичайною людиною, а злиток металу в її грудях - людським серцем. Навіть під час найсильніших проявів радості його мова була односкладова ,  а  манери стримані.

Зморшки його жовтавого лоба зберігали таємниці життєвих випробувань, раптових жахливих подій, несподіваних удач, романтичних пригод, незмірних радощів, голодних днів, розтоптаного кохання, нажитого, втраченого і віднайденого багатства, безліч випадків, коли життя його було в небезпеці й урятуватися щастило тільки завдяки миттєвим, рішучим і часто жорстоким заходам, які виправдовувала необхідність.

Чиїми очима ми бачимо портрет Гобсека? Як це характеризує самого Дервіля?

Який колір переважає у зображенні рис обличчя, чому? Які художні деталі використовує для цього Бальзак?

Які художні засоби використовує Бальзак, створюючи портрет героя? (епітети, метафори)

Чи хотіли б ви спілкуватися з людиною, у якої така зовнішність? Аргументуйте свої відповіді.

Висновок: гроші спопелили серце Гобсека, і це відбилося на його зовнішності.

7.2 Складання гроно «Гобсек»

7.3. Визначення шляхів збагачення Гобсека

(видача кредитів під великі проценти, видача грошей під заставу, не поступається ніколи і ні в чому, жадібність і економія по відношенню до себе)

7.4. Слово викладача

Як справжній майстер слова, художник – реаліст, Оноре де Бальзак не міг показати свого героя лише з одного боку – негативного. Так, це цинічна, жорстока, часто антигуманна людина. Але ж починав він усе із власних мозолів, власної праці, економічного мислення й досяг значних результатів.

Кожний має право на свою думку, але безперечно одне: вміння «робити гроші» - такий же талант, як і все інше.

8. Проблемне запитання

Чи може золото, гроші стати єдиним пріоритетом життя?

Доведіть або спростуйте фразу з повісті Бальзака: «Гроші – головний закон світу».

ІV. Закріплення

Робота зі схемою: «Чим є гроші для героїв «Гобсека»?»

(влада, засіб утримання кохання, щоб шокувати світ, щоб жити тихим і щасливим життям)

Бальзак досліджує тему всемогутності грошей у суспільстві («Той, хто має гроші, править світом, незалежно від віку, становища, сили та розуму»)

А чи дійсно гроші всемогутні? Над чим вони не мають сили?

Висновки:

Гроші – це одна з можливостей жити, творити, змінювати світ, але вони не повинні бути єдиною метою в житті. Жити треба за Божими законами, добро не можна творити через зло, не вбивайте в собі душу, не приносьте на олтар золота загальнолюдські цінності – любов, дружбу, благородство, милосердя, синовні та батьківські почуття.

V. Підведення підсумків уроку

Чи перегукується основна проблема повісті з нашим сьогоденням? Чи істинна філософія Гобсека нині?

Близький і цікавий світові Бальзак сьогодні, бо зумів створити ще один вічний образ – тип людини, для якої гроші – засіб і спосіб буття. Але його герой не знав, що таке любов, дружба, справжнє людське тепло. Ось над чим слід задумуватися, читаючи цей безмежний твір.

Існує давня легенда про золото царя Мідаса. Послухайте її і дайте письмову відповідь на питання “Який життєвий урок несе нам давня легенда?” Бог вина Вакх веселився на березі річки Пактол. Були тут сатири і вакханки, не було тільки улюбленого вчителя Силена. Селяни знайшли його знесиленим і відвели до царя Мідаса. Цар з радістю привітав учителя. Десять днів тривало свято. Бог Вакх вирішив нагородити Мідаса за шану до вчителя і обіцяв нагороду, вищу за золото”. Зроби так, щоб кожен предмет, до якого я доторкнуся, перетворився б на золото”. Вакх виконав прохання Мідаса. Усе, чого торкався цар, ставало золотим: і зелена гілочка, і камінь, і колосся. Навіть вода, якою він мив руки, стікала з долонь золотими струмочками. Зрадів Мідас! Але ось сів він за стіл, щоб насолодитися їжею. Торкнувся хліба — той став золотим, торкнувся вина — те ж саме. Зрозумів тоді цар, яким страшним даром нагородив його бог. Смерть від голоду чекала на нього. Наляканий, звернувся Мідас до Вакха з проханням забрати назад дароване. Бог погодився, та дорого поплатився за пожадливість Мідас.

Проблема влади грошей у житті людини приваблювала багатьох митців. Вона розкривається в таких творах, як “Мертві душі” М. Гоголя, “Малюк Цахес” Е.Гофмана, “Скупий рицар” О. Пушкіна. Особисто для мене Гобсек не тільки скнара, але й філософ і по своєму шляхетна людина. Чого не скажеш про Плюшкіна з “Мертвих душ”. Той взагалі забув, заради чого живе на світі, і повністю деградував як особистість. Якщо порівняти їх зовнішній вигляд, то він майже однаковий. Гобсек схожий на жебрака, Плюшкін — на ключницю. Надзвичайна скнарість перетворює їх багатство на пил і гниль.

Я б хотіла зауважити, що саме з такою позицією Гобсека погоджується і головний герой п’єси українського драматурга Марка Кропивницького “Глитай, або ж Павук”. Провідне в характері Бичка — жадоба збагачення. На шляху до наживи він не спиняється ні перед чим, нехтує найелементарнішими вимогами усталеної народної моралі, ганьбить людську честь і гідність. Єдиний бог, якого він визнає і якому поклоняється, — гроші. “Та я задавив би себе своїми руками, — признається Бичок, — коли б пересвідчився у тім, що з грішми я не матиму, чого схочу! Нащо ж і гроші тоді, коли за них не можна купити увесь світ!”

VІ. Оцінювання результатів уроку

VІІ. Домашнє завдання:

Підготувати цитати до характеристики жіночих образів повісті «Гобсек» Бальзака.