Учнівське самоврядування

Сарамага І.С.
Заступник директора з НВР

ВСТУП

Початок XXI століття є надзвичайно важливим періодом в історії українського народу, який обрав шлях побудови суспіль­ства на основі нових економічних, соціальних і політичних засад.

В період переходу економіки на ринкові відносини професійно-технічні навчальні заклади стають важливою ланкою в про­цесі підготовки кваліфікованих робітників для усіх галузей про­мисловості, сільського господарства та побутової сфери. «Профе­сійна освіта, - відмічається в державній національній програмі «Освіта» (Україна XXI століття), - спрямована на забезпечення професійної самореалізації особистості, формування її кваліфіко­ваного рівня, створення соціально-активного, морального і фізич­ного здорового національного потенціалу, який має посідати важли­ве місце у технологічному оновленні виробництва, впровадженні у практику досягнень науки і техніки»¹. Тому важливою особливістю сучасного етапу організації навчально-виховного процесу в професійно-технічних навчальних закладах є прагнення знайти досконалі форми та методи роботи, які були б логічно пов'язані, мали певне спряму­вання і сприяли б підготовці не тільки кваліфікованих робітни­ків, а й активних громадян незалежної держави. Демократичні пе­ретворення в Україні фундаментально вплинули на характер взає­мовідносин педагогів та учнів фахових шкіл, де впроваджується пе­дагогіка співробітництва, співдружності та толерантності, страте­гія ділового контакту, що вимагає уваги та взаєморозуміння між суб’єктами навчально-виховного процесу, У перехідний період від авторитаризму до демократії у всіх сферах суспільної діяльності є потреба в нових підходах до організації громадського життя, в тому числі і в професійно-технічних училищах, де пе­дагогічні працівники ще часто використовують старі форми роботи з учнівськими колективами. На сучасному етапі реформування осві­ти важливо зосередити увагу на використанні майстрами виробни­чого навчання, класними керівниками, викладачами, вихователями передових науково обгрунтованих, визнаних у світі систем навчання і виховання, що забезпечать підготовку молодих робітників,які зможуть швидко адаптуватись на виробництві та повсякденному житті. Як відмічає академік Н. І. Ничкало: «... в нових соціально- економічних умовах переходу до ринкової економіки наш трудівник може бути конкурентно-спроможним за наявності взаємозв'язаних чинників – інтелектуального потенціалу, духовності, високого професіоналізму». ²

Актуальним залишається питання оволодіння учнями в період навчання азів управлінських навиків, які так потрібні сьогодні керівникам усіх ланок виробництва і суспільно-політичного життя. Саме нестача ініціативних, творчих, кваліфікованих молодих спеці­алістів – одна з причин тих труднощів, які переживає в даний час наша країна.

Закон України «Про професійно-технічну освіту»¹ спрямований на дальнішу демократизацію навчально-виробничої, навчально-ви­ховної, навчально-методичної, економічної, фінансово-господарської діяльності, яка має бути підпорядкована колегіальному ор­гану самоврядування – загальним зборам колективу.

У загальній проблемі організації громадського життя в професійно-технічних навчальних закладах важливе місце займає учнівське самовряду­вання, складовими частинами якого є:

• роль учнівського самоврядування в організації навчального процесу;
• учнівська самоврядність і виробнича діяльність у професійно-технічних навчальних закладах;
• місце учнівського самоврядування в організації позаурочної діяльності молоді.

Усі ці питання актуальні, потребують наукового аналізу та ви­вчення, узагальнення та впровадження в практику педагогічних колективів.

Сьогодні дуже важливим є дослідження питання учнівського са­моврядування в позаурочній діяльності, тому що воно суттєво впливає на професійне, естетичне, фізичне формування майбутнього фахівця. Визначення його потрібне, бо значна частина науково-методичних матеріалів з даного питання, виданих в 70-80 роки минулого століття, втра­тили актуальність, не відповідають вимогам часу, коли проходить переорієнтація цінностей, де особистість розглядається не з ідеологічних позицій, а з загальнолюдських вимог поведінки.

Дана  робота складається з основної частини і закінччення.

В основній частині «Структура учнівського самоврядування в Миколаївському професійному ліцеї» розкривається значення учнівського самоврядування в організації позаурочної діяльності професійно-технічного навчального закладу, а також викладена структура учнівського самоврядування ліцею.

В закінченні містяться висновки, до яких прийшов автор при написанні роботи.

СТРУКТУРА УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Педагогічна наука 90-х років та початку нового тисячоліт­тя зробила наполегливі кроки в дослідженні проблеми громадсько­го життя учнівської молоді, яке залежить у великій мірі від ак­тивної позиції юнаків і дівчат, їх ініціативності, самодіяльнос­ті, добровільності, розуміння своєї ролі у розбудові незалежної Української держави. Кожна молода людина, будучи залученою до конкретних справ, зможе реалізувати себе через виконання дору­чень, які стануть своєрідним випробуванням учнів, принесуть задоволення не тільки їм, а й користь для оточуючих. Дослідник макаренківської спадщини М. П. Павлова відмітила, що учнівське са­моврядування, охопивши всі сфери життя й діяльності колективу, прищеплює кожному вихованцю вміння бути господарем свого життя...¹

На сьогодні відчувається недостатність науково-методичних рекомендацій з проблем учнівської самоврядності, що впливає на практичну діяльність колективів навчальних закладів, в яких, як відмічає В. П.Жук, «позаурочні заходи проводяться стихійно, від­сутній їх логічний зв'язок та послідовність, не завжди врахову­ються вікові особливості учнів, переважають авторитарні навчаль­ні методи, немає належного педагогічного забезпечення, низький рівень активності учнів»².

Успіх позаурочної зайнятості учнів у великій мірі залежить від того, наскільки кожна особистість має можливість втілити свої задуми, мрії у конкретній справі. Творчим цей процес може стати тоді, коли його учасник без примусу виконуватиме доручення, удо­сконалюючи свої професійні навики, поглиблюючи знання з основ наук, розширюючи кругозір, збагачуючись духовно, приймаючи участь у різноманітних заходах, що охоплюють найбільш актуальні напрями позаурочної діяльності, серед яких:

• поглиблення пізнавальних здібностей молоді;
• формування загальнолюдських цінностей, культури поведінки;
• удосконалення професійних навиків, організація трудової ак­тивності молоді;
• розвиток національної самосвідомості, патріотичних почуттів;
• виховання художніх здібностей, основ естетичної культури;

• пропаганда здорового способу життя та організація спорти­вно-масової роботи.

Педагогічний та учнівський колективи  Миколаївського професійного ліцею  Львівської області ось уже декілька років працюють над організацією діяльності учнівсь­ких об'єднань в позаурочний час, які охоплюють найважливіші напрямки виховної роботи. На сьогодні структура учнівських об'­єднань ліцею набула такого вигляду:

• об'єднання «Всесвіт»  предметні гуртки природничо-математичного циклу (фізичний, хімічний, математичний,  інформатики «Процесор»);

• об'єднання «Фах»  гуртки науково-технічної та худож­ньої творчості («Будівельник», «Раціоналізатор», «Візерунок»)

• об'єднання «Диспут»  історико-краєзнавчий гурток «Наш край», науково-пізнавальний гурток «Ерудит»;

• об'єднання «Берегиня»  літературний гурток, драматичний гурток;
• об'єднання «Людина і закон»   рада профілактики злочинів і правопорушень, лекторій правових знань;

• об'єднання «Гармонія»  гуртки художньої самодіяльності (хоровий, вокальний, інструментальний)

• об'єднання «Олімп»  спортивні секції з футболу, настільного тенісу та лекто­рій «Здоров'я».

Із поданої схеми бачимо, що в ліцеї діють об'єднання, в яких ведеться робота з національно-культурного відродження, по­глибленого вивчення загальноосвітніх дисциплін, професійного та фізичного вдосконалення, правового та естетичного виховання.

Кількість учнівських об'єднань, звичайно, визначається пев­ними умовами, що складаються в навчальному закладі:

• наявністю матеріально-технічної бази;
• педагогічним забезпеченням позаурочної діяльності;
• інтересами учнів.

Діяльність об'єднань дозволяє систематизувати позаурочну роботу, виділити загальноліцейні, групові та індивідуальні захо­ди. Об'єднання дають можливість спрямувати роботу гуртків, лекторіїв, спортсекцій у певному напрямі і наповнити їх потрібним змістом.

Так, займаючись в об'єднанні «Всесвіт», учні поглиблюють зна­ння з загальноосвітніх предметів, організовують проведення вікто­рин, вечорів запитань та відповідей, готуються до олімпіад, про­довження навчання у вищих навчальних закладах.

Об'єднання «Фах», включаючи гуртки науково-технічної та ху­дожньої творчості, сприяє удосконаленню навиків з обра­ної професії, підвищує професійний рівень учнів, розвиває їх творчі здібності.

З багатством національної культури, віковими традиціями нашо­го народу, його звичаями та обрядами знайомиться молодь в об'єд­нанні «Берегиня».

Поглиблене вивчення історії рідного краю, формування в уч­нів почуття національної свідомості, відданості інтересам свого народу стало можливим у зв'язку з роботою об'єднання «Диспут».

Враховуючи те, що в навчальних планах дуже мало годин відво­диться на вивчення основ права, важливу роль у правовому вихован­ні відіграє об'єднання «Людина і закон». Постійні зустрічі учнів і працівниками правоохоронних органів,  індивідуальна робота з підлітками, схильними до правопорушень, спільна профілактична робота педагогіч­них працівників та батьків сприяють попередженню росту злочиннос­ті серед вихованців ліцею.

Спортивне об'єднання «Олімп» сприяє фізичному загартуванню молоді, зайнятості учнів в спортивних секціях. Крім цього учасники лекторію «Здоров'я» проводять значну роботу з пропаганди здорового способу життя.

Багато юнаків та дівчат зайняті в гуртках художньої само­діяльності, що входять в об'єднання «Гармонія», діяльність якого сприяє естетичному вихованню молоді, відродженню основ національ­ної культури, повернення до витоків народної творчості. Система­тична, ціленаправлена робота об'єднання «Гармонія» дає плідні ре­зультати. Драматичний, вокальний, інструментальний, фольклор­ний колективи неодноразово ставали переможцями обласного огляду художньої самодіяльності «Творчості проміння золоті!». Звичайно, ефек­тивність та стабільність в організації позаурочної діяльності професійного ліцею немислима без добре поставленої ро­боти учнівського самоврядування з визначеною структурою, добором учнівського активу, розподілом обов'язків, навчанням,системою за­охочення.

Вивчення досвіду організації учнівського самоврядування у професійно-технічних закладах Львівщини сприяло створенню колективом ліцею нової структури органів самоврядності і ради учнівського самоврядування, яка співпрацює з педагогічним колективом в організації навчання та дозвілля.

В ліцеї створена рада учнівського самоврядування, до якої входять старости навчальних груп чи їх заступники, а також активісти.

Учнівська рада складається з секторів: виховного, соціально-побутового та спортивно-масового. До кожного з секторів входять учні груп з вищеназваних категорій. Раду очолює голова та його заступник.

В гуртожитку ліцею діє рада гуртожитку.

Рада учнівського самоврядування розглядає плани роботи гуртків, спортивних секцій, лекторіїв,  визначає систему форм позаурочної зайнятості учнів, аналізує їх роботу, працює над створенням нових об'єднань, гуртків, спортсекцій.

Викладена вище структура учнівського самоврядування дає можли­вість майже кожному учню приймати участь в організації позауроч­ної роботи розвивати свої управлінські здібності, набувати нави­ків громадської діяльності.

Зрозуміло, що позаурочна робота неможлива без її належного педагогічного забезпечення. В організації позаурочної діяльності, як складової частини навчально-виховного процесу, педагогічним працівникам належить роль координатора дій, який профе­сійно допомагає учням вибрати заняття, які б задовільняли їх потреби та інтереси, сприяли б інтелектуальному розвитку, підвищенню рівня фахової підготовки, фізичному загартуванню та вихованню активної життєвої позиції. А це можливо тільки тоді, коли кожен педагогічний працівник  очолює  конкретну ділянку позаурочної діяль­ності учнів – об'єднання, гурток, спортивну секцію, лекторій, в якій він є спеціалістом своєї справи, проявляє до неї інтерес і бажання працювати. Яскрава особистість педагога, особистий приклад – запорука успіху в організації позаурочної діяльності, де роль на­ставника молоді багатогранніша, ніж у навчальній роботі.

ЗАКІНЧЕННЯ

В історично важливий період будівництва незалежної україн­ської держави в перших рядах їх будівничих повинна йти молодь, озброєна глибокими знаннями, професіоналізмом та високими мораль­ними якостями. Важливу роль у вирішенні цього завдання відіграє учнівське самоврядування. Адже саме учнівське самоврядування ак­тивізує юнаків і дівчат, дає можливість проявити їхню ініціативу, самодіяльність, допомагає  зрозуміти свою роль у розбудові незалеж­ної Української держави.

Разом з тим, кожна молода людина, будучи залученою до кон­кретних справ, зможе реалізувати себе через виконання доручень, які стануть своєрідним випробуванням для учнів, принесуть задово­лення не тільки їм, а й користь для оточуючих.

Учнівське самоврядування – це творчий процес, де кожен учень без примусу виконує доручення, удосконалюючи свої професійні на­вики, поглиблює знання з основ наук, розширює кругозір, збагачу­ється духовно, приймаючи участь у різноманітних заходах, що охоп­люють найбільш актуальні напрями позаурочної діяльності.

Педагогічний та учнівський колективи Миколаївського професійного ліцею декілька років працюють над організацією діяльності учнівських об'єднань в позаурочний час.

В ліцеї діють об'єднання: «Всесвіт», «Фах», «Диспут», «Береги­ня», «Людина і закон», «Гармонія», «Олімп», в яких ведеться робо­та з національно-культурного відродження, поглибленого вивчення загальноосвітніх дисциплін, професійного та фізичного вдосконален­ня, правового та естетичного виховання.

Ефективність та стабільність в організації позаурочної діяль­ності професійного ліцею визначається добре поставленою роботою учнівського самоврядування з визначеною структурою, добо­ром учнівського колективу, розподілом обов'язків, навчанням, систе­мою заохочення. Вивчення досвіду організації учнівського самовря­дування у професійно-навчальних закладах сприяло створенню колек­тивом вищеназваного ліцею такої структури органів учнівської самоврядності: ради учнівського самоврядування.

Дана структура учнівського самоврядування дає можливість залучати до організації позаурочної роботи переважну більшість учнів, розвивати свої управлінські здібності, набувати навиків громадської діяльності.

Звичайно, слід пам'ятати і про те, що лише при співпраці адміністрації ліцею, керівників об'єднань, наставників навчальних груп, батьків, організацій, які займаються проблема­ми молодіжної політики, самих учнів, можна добитися добрих результатів в позаурочній діяльності та національному вихованні.

Важливо, щоб усі, хто причетний до виховання молоді, пам'я­тали: «... не візьмемося ми за національне виховання нашого на­роду,  виховають його чужі люди, але не на користь Україні, а собі. Національне виховання – це наше право і наш обов'язок»¹.