Злочин і наслідки

Сарамага І.С.
Заступник директора з НВР

«Людина, її життя і здоров’я, честь
і гідність, недоторканість і безпека
визнаються в Україні найвищою,
соціальною цінністю».

Конституція України, ст. 3.

Життя – це довга дорога. Для кожної молодої людини – це шанс досягти мети. Йдучи нею, ми сподіваємося на краще, тому рвемося тільки вперед. Проте, кожен з нас самостійно вирішує, куди повернути, продовжувати шлях, чи зупинитися. Під час цієї подорожі трапляються роздоріжжя і марева…

Минулого навчального року до нашого ліцею вступив звичайний хлопець. Таких десятки: балакучий, енергійний, всюди і завжди перший, але тільки не в навчанні та дисципліні. Вже пізніше я дізнався про те, що за плечима 14-річного хлопця дві крадіжки, і, як підсумок, умовне покарання, постійне відвідування ним Кримінальної служби у справах дітей. Багато мороки з ним було і в нашому навчальному закладі. То уроки прогуляє, то вікно розіб’є, а то і нахамить майстру виробничого навчання чи викладачу.

Неодноразово його викликали на раду профілактики злочинів і правопорушень, викликалися до ліцею батьки, але результатів це не давало ніяких. В кінцевому рахунку – ще одна крадіжка особистого майна шляхом таємного проникнення в приміщення. Було знову порушено кримінальну справа за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України. Вирок суду – 3, 5 роки позбавлення волі.

Чому так сталося? Чому з життя молодої людини випало три з половиною роки? На мою думку, найперша причина цього – це певні прогалини у вихованні хлопця батьками, які першими повинні були б помітити якісь зміни в характері сина, його нетипову поведінку, взнати причини його відсутності на уроках в школі, а пізніше в ліцеї, вияснити, хто оточує його, які в нього інтереси, чому він так пізно приходить додому, де беруться в домі невідомі та чужі речі.

Другою причиною, як на мене, скоєного злочину став «вуличний» вплив. Саме він почав визначати правову поведінку неповнолітнього. Сергій почав легковажно ставитися до правових норм, цікавитися, насамперед, тим, як можна безкарно скоїти правопорушення. І знайшлися більш «досвідчені» в цьому плані ровесники та старші юнаки.

Ще однією причиною провини колишнього учня стали численні засоби інформації: кінофільми, інтернет, різні шоу-програми, які, на жаль, підказують, що для цього треба і як набратися «хоробрості», створити чи підшукати сприятливі умови та знайти жертву, як, по можливості, приховати сліди правопорушення, створити собі алібі, чи зникнути з поля зору правоохоронних органів.

Чи можна було уникнути пограбування? В першу чергу, важливо, на мій погляд, не провокувати злочинця. Адже спонтанна крадіжка провокується самою можливістю її вчинення. Якби не впало в око залишене без нагляду майно – не виникло б ідеї його викрасти. Але, звичайно, це аж ніяк не виправдовує Сергія.

Кожного дня ми спілкуємося з різними людьми, і дуже важливо, щоб ми вміли між собою жити у мирі та злагоді. Кожна людина має свою вдачу, своє виховання, свої переконання, і це все може зовсім не збігатися з нашими рисами. І якщо люди не вміють знайти у житті компроміс, то конфлікт буде неминучий. А від конфлікту до злочину – один крок…

Ця історія сталася також у нашому місті. Двоє юнаків-старшокласників ввечері гуляли, не маючи чим зайнятись. Згодом зайшли в одне з міських кафе, де познайомились з двадцятип’ятирічним хлопцем. Звичайно, не обійшлося і без випивки. Слово за слово – виникла суперечка. Вияснення стосунків вирішили перенести до міського парку, де і стався злочин: хлопці нанесли тілесні ушкодження та пограбували свого нового приятеля, забравши в нього всього двадцять гривень. За цим фактом стосовно зловмисників було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 187 Кримінального кодексу України «Розбій». Тобто напад з метою заволодіння чужим майном. Саме напад є основою цього злочину, оскільки складає більшу небезпеку для суспільства, ніж викрадення майна. Тому така незначна сума викраденого не звільнила неповнолітніх від покарання. За вчинення такого злочину законодавством передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на термін від трьох до семи років.

Прикро, але такі правопорушення трапляються також дуже часто. Постають питання: чому неповнолітнім продали спиртне, чому неповнолітні так пізно ввечері перебували на вулиці (злочин стався о пів на першу ночі)?

З другого боку, я осуджую і двадцятип’ятирічного юнака, який міг би уникнути конфлікту, не зближувався з хлопцями. Звичайно, всі деталі цього нещасливого вечора мені невідомі, але дивує те, які дикунські, варварські дії чинять юнаки. Інакше ніяк не можна пояснити вчинок, коли людина, а в даному випадку – двоє людей піднімають руку на іншу людину задля того, аби довести свою правоту, а потім викрасти двадцять гривень. Хочеться все ж таки сподіватися, що для більшості молодих людей природно вирішувати суперечки не кулаками та пограбуваннями, а в цивілізований спосіб.

Жорстокість підлітків жахає не тільки однолітків, але й загартованих працівників правоохоронних органів. Хочу поділитися роздумами над дуже поширеним в наш час злочином – насиллям і знущанням над своїми ровесниками.

В однім із випусків ТСН розповідалося, як двоє дівчат та двоє хлопців з Полтавщини познущалися над своєю подругою, а потім виклали відео в соцмережі. Злочинна група організувала та чітко спланувала конфліктну ситуацію. Дивує, що на перших ролях в цій історії перебували дівчата. Почалося з того, що одній з них не сподобалося, як потерпіла поглянула на її хлопця. Після наради з подругою було вирішено провчити дівчину. З метою підвищення «виховного моменту» вони запросили своїх хлопців. Після навчання компанія запропонувала подрузі прогулятися разом з ними до лісосмуги, що знаходилася неподалік. Коли підлітки зайшли до лісосмуги, «подружки» почали знущатися над школяркою, а хлопці – знімати це на мобільні телефони. Неповнолітню дівчата змушували роздягатися, погрожували та били. Після покарання потерпілій пригрозили і наказали нічого не розказувати батькам, а то буде значно гірше. Залякана дівчина дійсно довго мовчала. Відео випадково побачили знайомі батьків, які відразу повідомили родину. Після цього рідні звернулися до правоохоронних органів.

Неможливо відповісти на питання, чому трапляються такі жахливі речі. Як на мене, одним з факторів подібних злочинів є бажання неповнолітніх випробувати власні сили та спробувати продемонструвати свою могутність і всесильність. Ще один фактор, що сприяв злочину – це надмірний ажіотаж навколо соціальних мереж. Багато учнівської молоді знімається на відео та фото саме для того, щоб розмістити на своїй сторінці в «в Контакті» чи в «Однокласниках».

Дані хлопці та дівчата вже напевно знають, що проти них порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу України «Хуліганство». Санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на термін до чотирьох років. Крім цього порушено ще дві кримінальні справи за статтею 127 «Катування» та статтею 300 Кримінального кодексу України «Виготовлення та розповсюдження творів, що пропагують культ насильства, жорстокості та дискримінації». Статті ці досить серйозні та покарання для «героїв» може досягти позбавлення волі терміном до десяти років. Так відео, зняте учасниками цієї пригоди вирізняється «оригінальністю» та не вирізняється законністю, людяністю та здоровим глуздом.

Можна приводити ще багато прикладів скоєння правопорушень юнаками та дівчатами. Але хочу зупинитися ще на одному. Можливо, він і не підпадає під якусь статтю Кримінального кодексу, проте наслідки від нього лише негативні. Це – байдужість неповнолітніх до інших і загальна апатія.

Підлітки мають нечіткі уявлення про чоловічий характер, силу волі, самодисципліну. Вони ототожнюють мужність і грубість, сміливість і відчайдушність, спортивну злість і агресивність. Байдужість дуже часто приводить до безвідповідальності, яка в свою чергу, провокує вияви жорстокості до тварин, дітей, старших людей, штовхає молоду людину до анти правних дій.

Який вихід? Що потрібно робити для попередження злочинів і правопорушень? Безперечно, у вирішенні цього важливого завдання відіграє правове виховання молоді, вироблення нових сучасних підходів та програм. Важливо, щоб правове виховання включало в себе не тільки викладання певного предмету, знання законів, але й систему морально-правових вправ з вирішення конфліктів та інших гострих ситуацій. Потрібно, щоб у кожному конкретному випадку юнак чи дівчина намагалися самостійно знайти правильне рішення.

Разом з тим кожна молода людина, без сумніву, повинна знати Конституцію України, володіти знаннями права і правопорядку, знати основні види відповідальності, правила поведінки та внутрішнього розпорядку свого навчального закладу. Також юнаки та дівчата мають мати почуття патріотизму та особистої відповідальності за правопорядок навколо себе, почуття нетерпимості до будь-яких відступів від законів і громадських правил, почуття поваги до прав і свобод інших людей.

Найдорожче у житті – це саме життя. Життя – це шанс, це виклик – прийом його, це обов’язок – виконання його, це скарб – бережи його, це гімн – заспівай його, це радість – насолоджуйся ним.