Нестандартні уроки як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів

Ращук О.Г.
викладач фізики

Вступ

Фізика є однією з базових дисциплін в системі загальної середньої освіти, але разом з тим вона займає одне з останніх місць у рейтингу серед всіх шкільних предметів за рівнем зацікавленості учнів у їх вивченні. Майже третю частину учнів не цікавить фізика взагалі. І тому зараз на першому місці стоїть питання про пошук нових шляхів розвитку, формування і підвищення пізнавальних інтересів учнів, підвищення ефективності уроків фізики.

Розв’язок нових задач, поставлених перед школою життя привів до пошуків нових форм організації навчальної роботи в школі, до нових методів навчання. За словами Верзіліна Н.М. “урок – це сонце, навколо якого, як планети, обертаються всі форми навчальних занять",тому саме на уроці вчитель повинен організувати таку діяльність, використати таку форму викладення матеріалу, щоб в учнів виникло здивування, захоплення, бажання його освоїти, зрозуміти, що в свою чергу веде до формування стійкого пізнавального інтересу.

Учні будуть любити предмет, вчити його, захоплюватися ним лише тоді, коли їм буде цікаво. А зацікавити учнів –це обов’язок кожного вчителя. Ще А. Ейнштейн писав: “...якщо учитель поширює навколо себе подих нудьги, то в такому оточенні все зачахне; зуміє навчити той, хто навчає цікаво”.

Важливим завданням учителя  фізики є створення таких умов навчання, за яких навчальна діяльність була би самосвідомим стимулом кожного учня. Сучасний урок фізики характеризується як багатогранний процес, де вчителеві доводиться різними способами  розв’язувати комплекс  навчально-виховних завдань. Процес навчання вимагає нової моделі – це особистісно – розважальної, де індивідуальність учня є основою  виховного процесу, і кожна особистість сприймається як  творча індивідуальність. А індивідуальностей на уроці  не менше 30. Кожен з них отримує один і той же обсяг інформації, який ускладнюється в його свідомості і пам’яті залежно від багатьох чинників. Це насамперед, наявність необхідних фізичних понять, сприйняття й осмислення почутого, особливість нервової системи (темперамент, особливості пам’яті й характеру).

І буває так: учень добре знає матеріал, але не може відповісти на «нестандартні завдання», не може використовувати свої знання на практиці, в нових умовах навчання. Кажуть це нетворчий учень.

У зв’язку з цим набувають нового  значення проблеми розвитку формування мотивації та пізнавального інтересу, активізації навчально – пізнавальної діяльності, самостійності, творчої активності учня і вчителя, організації  контролю і самоконтролю, практичного застосування здобутих знань у житті. У шкільній практиці однією з особливо актуальних стає проблема  вибору найефективніших форм організації навчальної діяльності учнів для підвищення ефективності навчально-виховного процесу.
Тому перед сучасним педагогом стоїть важливе завдання : розв’язувати ці складні  педагогічні проблеми в умовах постійного творчого пошуку і розвивати творчі здібності учнів.

Розділ І    Використання активізуючих методик при  вивченні фізики

Сучасна освіта – це потенціал соціального і науково – технічного прогресу, визначний фактор розв’язання таких глобальних проблем, як екологія, світова економіка, існування і розвиток світової цивілізації.

Репродуктивні методи відтворення матеріалу вже не задовольняють учнів. Їм необхідні  нестандартні знання, які б вимагали творчого підходу до розв’язання проблем. Прагнення до самостійності, яке притаманне підліткам, має стати основою проведення нестандартних уроків. Обов’язковою вимогою творчої роботи учнів є залучення їх до активної діяльності.
Учні охоче підключаються до таких  занять, бо їм хочеться проявити не лише свої знання з фізики, а й кмітливість, творчість. Учням дуже подобаються театралізовані уроки, які приваблюють їх тим, що вносять у шкільні будні різноманітність, створюють у класі атмосферу свята, піднімають настрій і дають змогу кожному учню проявити ініціативу.

Формування сучасної концепції фізичної освіти, перехід на гуманістичну парадигму, в основі якої лежать принципи диференціації, гуманізації та гуманітаризації, діяльнісного підходу, стимулює пошук активних форм і методів навчання, які спонукають учнів до активних дій, сприяють розвитку їхніх комунікативних навичок, формують інноваційну особистість.
Проведення нестандартних уроків дає можливість доповнити й поглибити  знання учнів розвинути інтерес до предмета, формувати у них компетенції, яких потребує сучасне життя:

1. соціальні (брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень);
2. комунікативні;
3. інформаційні (уміння здобувати, критично осмислювати й  використовувати інформацію);
4. саморозвитку та самоосвіти;
5. продуктивної та творчої діяльності.

Серед різних шляхів  виховання в учнів інтересу до навчання одним з найефективніших є організація їх ігрової діяльності.
Важлива задача вчителя полягає у тому, щоб враховуючи мету уроку й дидактичне значення  гри, знайти її місце на уроці. Але гра можлива лише тоді, коли учні всі зацікавлені в ній. При розв’язуванні  конкретних задач в учнів виникає гарний емоційний настрій від  оволодіння новими формами навчання, почуття успіху, радість за своїх товаришів з команди.
Дидактична гра характеризується чітко поставленою метою навчання і відповідними педагогічними результатами, які мають навчально – пізнавальну спрямованість. Ігрова діяльність на уроці формується за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які стимулюють учнів до навчання.

Всебічний розвиток  людини здійснюється завдяки процесам навчання й виховання. Фізика, як навчальний предмет відіграє важливу роль у змісті освіти. Вивчення точних наук  дається дітям важче, ніж гуманітарних. Тому вчителям фізики потрібно докладати багато зусиль, застосовувати різноманітні методи навчання. Розвиток інтересу учнів на уроках фізики – актуальна проблема, тож зацікавити учнів стає дедалі складніше.

Завдання вчителя полягає у формуванні в учнях широкого кола позитивних інтересів.
А як же зробити, щоб урок був цікавим ?

Останнім часом вчителі намагаються проводити нестандартні уроки: урок – змагання, урок – гра, урок – подорож, урок – суд, урок – конференція, урок – диспут, урок – ділова гра, «брей – ринг», урок – КВК.  Ці уроки пожвавлюють навчання, сприяють розвитку пізнавальних інтересів учнів. У процесі гри учні вільно оволодівають знаннями. Часто те, що учень не зрозумів  на звичайному уроці і йому здавалось недосяжним, дуже легко стає йому зрозумілим під час уроку - гри.

Сприятливий психологічний клімат упродовж проведення гри створюється тільки в тому разі, якщо всі учні можуть взяти участь у ній (незалежно від  рівня підготовки кожен учень повинен знайти собі таке завдання, з яким  він самостійно зможе справитись).
В усіх школярів  є потреба в нових враженнях, в постійній розумовій діяльності. Тому під час підготовки до уроку потрібно підбирати навчальний матеріал з урахуванням характеру потреб учнів.
Сформувати глибокі пізнавальні інтереси до фізики в усіх учнів неможливо і, напевно, не потрібно. Важливо щоб усім учням на кожному кроці було цікаво.
Розкриттю здібностей та формуванню позитивної мотивації до вивчення фізики, інтересу до цього предмета сприяє проведення уроків – конференцій. Вчитель заздалегідь, за декілька тижнів ставить перед учнями задачі, а вони повинні знайти опис явища у літературі, дослідити це явище, пояснити його і підготувати короткі повідомлення, з яких і буде складатися майбутня конференція. Під час цієї роботи учні консультуються із вчителем, вчитель допомагає їм вибрати літературу і скласти  план досліджень.
Уроки дослідження. Цей тип  нетрадиційних уроків дозволяє підвищити пізнавальну активність учнів, дати їм відчувати радість відкриття. Більшість з таких уроків  спираються на використання інтерактивних форм навчання, на групові форми роботи. Це виховує вміння працювати в колективі, але потребує від вчителя дуже ретельної підготовки.
Урок – лекція – це форма занять, яка дає основні поняття про науку, що вивчається, а також викладається основний зміст теми, яка потім  проробляється на інших заняттях (семінарських, лабораторно – практичних, екскурсіях). Але, щоб керувати учбовим процесом на уроці, а також контролювати процес засвоєння матеріалу, викладач повинен викладати  учбовий матеріал лекцій проблематично, щоб стимулювати двосторонній зв’язок між учнями і викладачем. Також викладач повинен уміло встановлювати співвідношення і послідовність лекцій з іншими формами навчання.

Для початку потрібно розробити одну проблемну лекцію, яка відрізняється від традиційного викладу учбового матеріалу відсутністю монологічного викладу матеріалу і виключенням інформації про головні висновки по темі.

Особливість програмного викладу матеріалу полягає в тому, що в процесі лекцій  вчитель викладає матеріал, ставить  проблеми і вирішує їх разом з учнями або учні, опираючись на різні міркування і використовуючи раніше вивчений матеріал, ставить проблеми і вирішує їх разом з учнями або учні, опираючись на  різні міркування і використовуючи раніше  вивчений матеріал, розв’язують їх самостійно.

Найчастіше на початку лекції викладач  формує проблему, яку потрібно вирішити з учнями до кінця лекцій. Потім у процесі викладу учбового матеріалу ставляться дрібніші проблеми, які поступово наштовхують учнів  на правильне вирішення загальної проблеми.

Урок – семінар. Суть цієї форми полягає  в тому, що на уроці учні самостійно обговорюють питання, які одержали заздалегідь до доповідей, рефератів з однієї або декілька тем чи розділів.
Таке заняття може проводитись двома способами :

1. до заняття готуються всі учні.
2. до заняття готуються декілька  доповідачів, а всі інші учні вивчають основний матеріал теми з конспекту чи підручника.

Для обговорення на семінарське заняття може виноситись тема,яка повинна розглядатися  з різних позицій: політичних, економічних, екологічних, науково – технічних. Методом відкритого обговорення учні задають доповідачу питання, виправляють допущені ним помилки, неточності, доповнюють виступ, відстоюють свою власну думку, а викладач керує підведенням підсумків дискусії і висловлює свої зауваження.
Урок – конкурс. Щоб перевірити, з якими знаннями учні закінчують вивчення предмету, а також для кращої підготовки до заліку чи державної підсумкової атестації доцільно проводити в кінці вивчення курсу урок – конкурс.
Для проведення такого уроку викладачу потрібно провести велику підготовчу роботу (скласти для учнів список питань для  повторення матеріалу, методику оцінки знань, окремі варіанти для кожного учня, підготувати  арбітрів для оцінки знань учня).
Такі уроки розвивають певну самостійність учнів в прийнятті професійних рішень, виконанні робіт і  орієнтуванні в складних ситуаціях. Активні форми і методи шліфують мовну практику учня і заодно розвивають мислення, зміцнюють віру учнів  у свої здібності, допомагають викладачу знайти в кожного учня те особливо цінне, що в ньому закладено.

Розділ ІІ  З досвіду проведення нестандартних занять з фізики

Сьогодні випускник повинен не просто володіти знаннями, а вміти відсіяти потрібну інформацію, перевести її у досвід власної діяльності, використовувати ці знання у конкретній ситуації, розуміти, яким чином здобути ці знання, для чого вони потрібні, адекватно оцінити себе, світ, своє місце в суспільстві.
Тому, після вивчення значних за обсягом тем проводжу узагальнюючі уроки, де намагаюсь організувати навчальний процес таким чином, щоб забезпечити максимально можливу активність всіх учнів.

Пропоную розробку уроку-змагання по темі  «Атом і атомне ядро».

Тема : Атом і атомне ядро.
Узагальнюючий урок-гра «Фізичний футбол»
Мета :

1. систематизація і контроль  знань учнів з теми.
2. розвиток творчих здібностей.
3. розвиток самостійних навичок роботи з дидактичним матеріалом.

Тип уроку : Урок контролю та корекції знань.
Форма проведення : гра – змагання.
Обладнання: 2 «м’ячі», листи-опитувальники, таблиці: камера Вільсона, лічильник Гейгера – Мюллера; текст «атомне ядро», секундомір.
Методичні поради : За пропонованим сценарієм можна проводити урок як нетрадиційні заняття з метою контролю знань і вмінь учнів.
Уроки у формі змагань виховують гордість учнів за свої успіхи. Такі уроки рекомендується проводити після вивчення значних за обсягом тем програми. Підготовка до окремих конкурсних задач вимагає від учнів самостійного поглибленого вивчення деяких питань, відпрацювання практичних умінь.
Учні змагаються за  правилами футболу. У випадку порушень правил, підказок, гравців карають жовтими картками, і відраховують 1 бал. Обидві команди  забивають по 9 «м’ячів», однак бали  присуджуються за кожну правильну відповідь.
Головний арбітр (учитель) і гравці ( нападники, захисники, воротарі, а також капітани) мають відповідні емблеми.
Головний арбітр готує м’ячі-кульки із цупкого паперу двох кольорів, на яких  записують номери  запитань для учасників змагання. Залежно від  числа учнів учитель заздалегідь   встановлює кількість нападаючих, захисників та інших учасників гри для кожної команди. Всі запитання для команд складає вчитель.
План уроку

Хід уроку.
1. Розминка «Мозковий штурм» - естафета.
Учні заздалегідь  вдома проробляють відповіді на модулі № 1 – 6 за листами - опитувальниками. Потім по черзі ставлять будь-які запитання команді суперників із цих модулів.
Першими починають гру нападники. Вони повинні «відбити м’яч», тобто відповісти на перше  запитання протягом 15 секунд. У разі затруднення їм допомагають інші члени команди. Можуть вступати у гру воротарі, півзахисники, капітани  і також відповідати на запитання. Отже, у грі беруть участь всі члени команди.
Максимальна «сила удару (відповіді) першого м’яча – 1 бал.
Листи – опитувальники для  самоконтролю знань.
Модуль 1. Загальна характеристика атомного ядра

1. Що являє собою модель атома Томсона ?

а) позитивний заряд зосереджений в центрі атома, а електрони обертаються навколо нього;
б) позитивний заряд зосереджений в центрі атома, а нерухомі електрони розташовані  навколо нього;
в) в позитивно  зарядженій кулі по всьому об’єму розподілені електрони.
2. Хто запропонував ядерну модель будови атома ?
а) Беккерель; б) Гейзенберг; в) Томсон;  г) Резерфорд.
3. Що являє  собою модель атома Резерфорда?
а) позитивний заряд зосереджений у центрі атома, а електрони обертаються навколо нього;
б) негативний заряд зосереджений у центрі атома, а позитивний заряд розподілений у всьому  об’ємі атома;
в) в позитивно зарядженій кулі, у всій сфері розташовані електрони.
Модуль 2. Радіоактивність.

1. Що  називають радіоактивністю ?
2. До складу радіоактивного випромінювання можуть входити :

а) тільки електрони; б) тільки нейрони; в) тільки α- частинки;
г) α, β –частинки, γ –кванти.
3. Яке з трьох типів випромінювань – d, β або γ – має найбільшу проникну здатність ?
а) α – випромінювання; б) β – випромінювання;
в) γ – випромінювання; г) всі – приблизно однакову.
Модуль 3. Способи спостереження елементарних частинок.

1. Вказати правильне  закінчення фрази : «дія лічильника Гейгера заснована на …»

а) конденсації перенасиченої пари на іонах, які створює вздовж своєї траєкторії частинка, що рухається;
б) явищі пароутворення в перегрітій рідині на іонах, які утворюються вздовж траєкторії рухомої частинки ;
в) зміні сили струму в результаті  ударної іонізації молекул газу;
2. Вказати  правильне закінчення  фрази : «Дія камери Вільсона заснована на…»
а) конденсації перенасиченої пари на іонах, які створює вздовж своєї траєкторії частинка , що рухається;
б) зміні сили  струму в результаті ударної іонізації молекул газу;
в) явищі короткочасного  свічення деяких речовин, яке викликає рухома частинка.
3. Вказати  правильне закінчення фрази : «Дія бульбашкової камери заснована на …»
а) зміні сили струму в результаті ударної іонізації молекул газу;
б) явищі пароутворення в перегрітій рідині на іонах, які утворюються вздовж траєкторії рухомої частинки;
в) явищі короткочасного свічення деяких речовин, яке  викликає рухома частинка.
Модуль 4. Енергія зв’язку атомних ядер.

1. Енергія зв’язку  ядра – це енергія яка…

а) поглинається під час утворення ядра з вільних нуклонів;
б) виділяється під час утворення ядра з вільних нуклонів
в) виділяється під час з’єднання  протона і нейтрона.
2. Знайдіть формулу для визначення дефекту маси :
а) Δm = Zm p + Nm n – M я;
б) Δm = Zm p + Nm n + M я;
в) Δm = Zm p –  Nm n – M я;
3. За якою формулою  визначається число нейтронів у ядрі:
а) N=A+Z   б) N= A-Z   в) N=A-N
Модуль 5. Ядерні реакції

1. Який з наведених нижче виразів найбільш повно визначає поняття ядерна реакція?

а) процес  самовільного розпаду ядер атомів деяких хімічних елементів;
б) процес перетворення атомних ядер, який відбувається в результаті їх взаємодії з елементарними частинками або одне з одним;
в) процес розпаду атомних ядер на дві частинки, який відбувається під дією нейтронів.
2. Закінчити речення : «Ядерними силами називаються…»
а) сили між всіма електронами в ядрах
б) сили притягання між всіма протонами в ядрах
в) сили взаємодії між всіма протонами в ядрах.
3. Яка реакція називається термоядерною ?
а) ядерна реакція, що супроводжується розвитком дуже високої температури;
б) будь-яка реакція, що відбувається за високої температури;
в) реакція  синтезу ядер легких елементів, що відбувається за високої температури.
Модуль 6. Ядерні реактори.

1. Які речовини зазвичай використовуються в ядерних реакторах як ядерне пальне?

а) уран, плутоній; б) кадмій, бор; в) вода, графіт.
2. Які речовини використовуються в ядерних реакторах в якості теплоносія?
а) уран, плутоній;   б) вода, графіт;    в) вода, рідкий натрій.
3. За умови якого значення коефіцієнта k розмноження нейтронів відбувається ланцюгова реакція в ядерному реакторі ?
а) k≥1        б) k≤1        в) k=1

2. Конкурс захисників – робота з дидактичним матеріалом, таблицями.
Захисники обох команд отримують запитання. Усі члени команд також  приймають участь. На обміркування відповіді дається 1 хвилина. Під час оцінювання відповіді враховується самостійність роботи з дидактичним матеріалом.
Завдання можуть бути  такими :
І команда :
1) Чому дорівнює число протонів (Z) і число нейтронів (N) в ізотопі
літію   73Li ?
а) Z=3, N=7           б) Z=7,  N=3              в) Z=3, N=4
2) Чому дорівнює число протонів (Z) і число нейтронів (N) в ізотопі  алюмінію 27 13Al ?
а) Z=13, N=27           б) Z=13,  N=14              в) Z=14, N=13
ІІ команда :
1. Чому дорівнює число протонів (Z) і число нейтронів (N) в ізотопі
фтора 19 9 F ?
а) Z=9, N=10           б) Z=9,  N=19              в) Z=10, N=9
2. Чому дорівнює число протонів (Z) і число нейтронів (N) в ізотопі
кальцію 70 31 Са ?
а) Z=39, N=31           б) Z=31,  N=39             в) Z=31, N=70

3.Конкурс воротарів – робота з текстом.
Текст  потрібно заздалегідь записати на дошці ( на аркуші паперу). Всі члени обох команд перевіряють правильність відповіді воротарів.
Складіть  тексти  з фраз А, Б, В.
А. 1) α – випромінювання – це…
2) β – випромінювання – це …
3) γ – випромінювання – це …
Б. 1. електромагнітне випромінювання, довжина хвилі якого менша від довжини хвилі рентгенівських променів;
2. потік ядер атомів Гелію;
3. потік електронів
В. Воно характеризується…
1. значною проникною здатністю;
2. великим розкидом швидкостей частинок (від дуже повільних до близьких до швидкостей світла);
3. тим, що є частинками, які захоплюють два електрони, перетворюючись у нейтральні атоми.
Максимальна «сила удару» (відповідь) – 2 бали.
4.Конкурс нападників – дописати ядерні реакції (написані заздалегідь на дошці).
Учні в зошитах дописують ядерні реакції і завіряють із дошкою. Враховується швидкість виконання завдання.

5. Конкурс півзахисників – виконання розрахункових завдань.
Гравці отримують завдання  - виконують розрахункові задачі, використовуючи допоміжні матеріали.
Максимальна «сила удару» (відповіді) – 5 балів.
І команда.
Задача. Визначити енергію зв’язку ядра  оксигену 16 8 О.
ІІ команда.
Задача. Визначити енергію зв’язку ядра сіліцію  30 14 Si.

6. Конкурс капітанів – робота із текстом – завданням.
Капітанам пропонується знайти помилки у тексті «Атомне ядро». Як відомо, ядро атома складається з протонів і нейтронів, які називаються моделями, їх кількість дорівнює  масовому числу (Z), кількість протонів дорівнює порядковому номеру елемента в таблиці Менделєєва (А), а кількість нейтронів – різниці масового числа і порядкового номера, А=Z-N
Між нуклонами в ядрі діють кулонівські сили. Відомо, що маса ядра більша за суму мас спокою нуклонів, з яких воно складається.
Мя › Zmp + Nmя           (Мя ‹ Zmp + Nmn)

1. Підведення підсумку уроку.

Головний арбітр (учитель) підбиває підсумки змагань і оголошує кількість набраних балів, називає переможця.
Учням, які брали активну участь у змаганнях виставляють оцінки.

1. Домашнє завдання.

Повторити розділ * (підручник С.Гончаренка) § : 75-96, № 1268,1272,1269 (зб.Демкович).
Висновки
Сьогодні людина опинилася у ситуації достатньо жорстких вимог як до її загальноосвітньої, так і професійної підготовки. Для наукового обігу тепер більш характерним стає використання понять «освіченість», «компетентність», які включають  не лише компонент технологічної підготовки, але й багато інших, що мають надпрофесійний  характер і необхідні  кожному спеціалісту. Це такі якості, як інтелектуальна активність, творче мислення, впевненість у собі, ініціативність, здатність до виправданого ризику, адекватна самооцінка, вміння співпрацювати, мотивація досягнутого, висока працьовитість.
Освіта має стати конвертованою, тобто закласти базу, яка дозволить людині відносно легко здобувати нові професії у майбутньому. Тому перед кожним вчителем стоїть питання : для чого навчати ? Чому вчити? Як вчити ?
На перше з поставлених питань «Для чого навчати» - я б відповіла : «Для того, щоб людина могла реалізувати себе у собі як особистість».    Відповідаючи на питання  «Чому вчити?» - школа має навчити творчості, формувати у дітей творчу самореалізацію, спонукати дитину творчо розвиватися. На питання «Як навчати?» я відповідно : «З любов’ю і логікою на засадах краси».
Із свого досвіду роботи я зрозуміла, що чим цікавіше подано матеріал, тим краще учні засвоюють його і намагаються використати на практиці.
Щоб зацікавити учнів проводжу нетрадиційні уроки, тобто намагаюся організувати навчальну діяльність так, щоб вони активно і самостійно здобували знання.
Список використаної літератури

1. Нетрадиційні уроки фізики. Частина ІІ  10-11 кл./ Упорядкування З.В.Дубаса., В.Р. Шаромової. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2003
2. Шарко В.Д. Сучасний урок фізики: технологічний аспект: Посібник для вчителів і студентів. – К., 2005
3. Педагогічні технології у неперервній професійні освіті (За редакцією С.О. Сисоєвої)-К,2001
4. Освітні технології (за аг.редакцією О.М. Пєхоти)-К,2001
5. Винокурова Л.В. З досвіду проведення нестандартних занять з фізики. Н.- м.ж.Фізиа в школах України № 11- 12 -2007.
6. Синьоговська І.О. Нестандартні уроки як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Н.- м.ж.Фізиа в школах України № 13- 14, №15 -2007.
7. Вакула Ю.М. Про учнівські наукові конференції. Н.– м.ж Фізика в школах України. № 9 – 2006.
8. Вакула Ю.М. Уроки –дослідження  Н.– м.ж Фізика в школах України. № 10-11 – 2006.
9. Позакласні заходи та нетрадиційні уроки з фізики. Київ «Редакція загальнопедагогічних  газет», 2004